. Установите соответствие между датами и событиями.

А) 1792 год до н. э. 1) Взятие Вавилона персами

Б) 612 год до н. э. 2) Падение Ниневии

В) 538 год до н. э. 3) Начало правления царя

Хаммурапи

Г) 221 год год до н. э. 4) Первое объединение Китая

Липнева революція і липнева монархія.   у 1829 р. король призначив прем'єр-міністром ультрарояліста герцога поліньяка. прихід до влади крайніх монархістів зумовив різке загострення політичної ситуації у країні. посилились антиурядові виступи опозиційної преси, пожвавилась діяльність республіканського підпілля. вибори 1830 р. принесли перемогу лібералам. король вирішив розправитись з опозицією і 25 липня підписав чотири ордонанси (укази), підготовлені поліньяком. король не лише розпускав непокірну палату депутатів і повністю скасовував свободу друку, але й здійснював державний переворот. усупереч конституції, без згодж парламенту, він ще більш обмежив виборче право, яке залишалося тількя великим землевласникам.   оприлюднення «ордонансів поліньяка» викликало обурення в парижі. ліберальна газета «нація» закликала населення до опору урядові. 27 липня 1830 р. у парижі спалахнуло збройне повстання, підняте республіканцями. у ньому брали участь друкарі, студенти, ремісники. урядові війська за 3 дні втратили 2,5 тис. солдат. захопивши палац тюїльрі, повсталі підняли над ним триколірний прапор революції. карл x був змушений зректися престолу на користь свого онука і втік до ії.   липневе збройне повстання 1830 р. розповідей очевидців :   з раннього ранку все населення парижа рухалося; загони з передмість сен-антуан і сен-марсо рушили в дорогу. озброєні громадяни захопили ратушу, інші заволоділи баштою нотр-, прикріпили до неї триколірний прапор і вдарили в набат. усе було готово до бою: весь порох та свинець, що лишилися у торгівців, були захоплені. регулярний бій відбувався в усіх районах парижа.     протягом «трьох славетних днів» - 27-29 липня 1830р. - революція перемогла, але, в силу слабкості й неорганізованості республіканців, результатами народної перемоги скористались ліберали, які понад усе боялися проголошення республіки і втручання народу у державні справи. за підтримки французьких банкірів і ліберальної преси на чолі з редактором «нації» а. тьєром 31 липня палата депутатів затвердила луї-філіппа орлеанського намісником держави, а 9 серпня проголосила його «волею народу королем французів». тобто луї-філіпп вступав на престол не в силу законного права, а на основі нової конституції «хартії 1830 р.».   конституція проголошувала недоторканність особи, свободу друку і зборів. законодавчі права парламенту розширювались, а спадкові звання перів було скасовано. проте майновий ценз для виборців було зменшено несуттєво. їхня чисельність зросла до 250 тис. чол., виборчі права поруч із землевласниками здобула лише верхівка французької буржуазії - фінансисти, біржовики, власники залізниць і шахт.   липнева революція 1830 р. замінила дворянську монархію на буржуазну, до влади фінансову аристократію. механізм держави лишився старим, змінився лише політичний режим. відтепер і внутрішня, і зовнішня політика франції спрямовувалась на задоволення потреб фінансової олігархії країни, до якої належав і сам король. липневу монархію (1830—1848) називали «царством банкірів». державний бюджет перетворився на джерело доходів фінансистів, які отримували через нього великі субсидії і позики. банкіри заробляли на кредитах державі, постачанні армії, підрядах на будівництво фортець, портів і громадських споруд. використовуючи особисті зв'язки з урядовцями, вони разом із самим королем успішно грали на фондовій біржі, спекулюючи державними облігаціями і акціями приватних компаній.   у результаті виняткової орієнтації липневої монархії лише на інтереси фінансової аристократії в опозиції до неї невдовзі опинилися всі верстви суспільства. першою виступила республікансько-демократична опозиція. проте дві спроби республіканців підняти у парижі повстання (1832 і 1834) були нещадно придушені урядовими військами. одночасно уряд ввів заборонні закони про пресу. республіканці знов перейшли у підпілля, заснувавши низку таємних революційних товариств. одним із них було товариство пір року на чолі з палким демократом, переконаним прибічником революційного терору і збройної боротьби огюстом бланкі.   у 30-40-х роках xix ст. у франції розпочався промисловий переворот, який охопив насамперед легку промисловість. країна продовжувала спеціалізуватись на випуску товарів широкого вжитку, зокрема предметів розкоші, які, як і раніше, користувались великою популярністю за кордоном. великий попит на машини сприяв розвиткові металургії і машинобудування. з 1830 до 1848 р. кількість парових машин у франції зросла у 8 разів. економічному розвиткові країни сприяло велике залізничне будівництво, б якому брали участь держава і приватні підприємці. проте промисловий переворот був ще далеким до завершення, в країні переважали напівкустарні підприємства, де використовувалася ручна праця. в економічному розвитку франція, як і раніше, відставала від великої британії.