1. Приводом до якого селянського руху середини ХІХ ст. стало поширення чуток про звільнення від кріпацтва селян, що заселять зруйновані під час Кримської війни місцевості? А «Київської козаччини»
Б «Костянтинівської легенди»
В «у Таврію за волею»
Г «холерних бунтів»

2. Яке твердження розкриває зміст Маніфесту російського імператора Олександра ІІ про скасування кріпосного права?
А селяни звільнялися без землі або з невеликими наділами без викупу
Б селяни одержували земельні наділи після укладення викупної угоди
В селяни переселялися на малоосвоєні землі Далекого Сходу й Сибіру
Г селяни виходили з общини і отримували землю у приватну власність

3. Хто з імператорів запровадив реформи адміністративно-політичного управління 60—70 рр. ХІХ ст.?
А Йосиф ІІ
Б Катерина ІІ
В Марія Терезія
Г Олександр ІІ

4. Про яку реформу адміністративно-політичного управління йдеться в уривку з історичного джерела?
«Присяжні засідателі обираються з місцевих обивателів всіх станів… з тих, що є російськими підданими, …мають не менше 25 років і не більше 70 років віку, і …проживають не менше двох років у тому повіті, де проводяться вибори у присяжні засідателі…»
А освітню
Б судову
В фінансову
Г цензурну

5. Яке положення характеризує розвиток ринкових відносин у сільському господарстві Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.?
А збільшення селянських повинностей
Б поглиблення розшарування селянства
В застосування примусової праці селян
Г безземелля та малоземелля селянства

6. Які українські міста стали центрами зовнішньої торгівлі у другій половині ХІХ ст.?
А Бердянськ, Маріуполь, Одеса
Б Вінниця, Житомир, Умань
В Ковель, Луцьк, Рівне
Г Полтава, Харків, Чернігів

7. Хто із суспільно-політичних діячів стали засновниками Київської громади у 1860 р.?
А В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський
Б В. Білозерський, М. Гулак, П. Куліш
В І. Вагилевич, Я. Головацький, М. Шашкевич
Г Б. Грінченко, І. Липа, М. Міхновський

8. Кому з історичних діячів належать факти біографії?
«Український громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, один із засновників громади в Києві, член Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».
А М. Драгоманов
Б І. Липа
В М. Міхновський
Г П. Чубинський

9. Як бачили майбутнє України представники політичної організації «Братство тарасівців»?
А проголошення автономії Украни у складі Росії
Б відновлення незалежності Української держави
В невизнання за Україною ніяких державних прав
Г утворення федерації усіх слов’янських республік

10. Як називали представників громадсько-політичного руху, які ставили за мету ліквідацію в Російській імперії самодержавства, перебудову життя на демократичних засадах, впровадження общинного соціалізму?
А москвофіли
Б народники
В радикали
Г хлопомани

Вгоды июльской монархии (1830 – 1848) промышленный переворот во франции ускорился. в главных отраслях промышленности переход к машинной технике принял широкие размеры. число механических веретен за 1830 – 1847 гг. возросло в 4 раза. медленнее внедрялись машины в ткацкое производство. ручное ткачество все еще преобладало. текстильные фабрики франции стали вырабатывать ткани массового потребления, находившие широкий сбыт внутри страны и за границей. спрос на машины ускорил развитие французской металлургической и машиностроительной промышленности. к концу июльской монархии большинство доменных печей перешло к употреблению каменного угля, более четверти металлургических заводов стали применять пудлингование при выплавке железа, паровые молоты и прокатные станы. выплавка чугуна и железа во франции увеличилась с 1832 по 1846 г. в 2,65 раза, с 1830 по 1848 г. число паровых машин во французской промышленности увеличилось в 8 раз, с 616 до 4853. во франции ускорялся переход от ремесленного и мануфактурного производства к крупной машинной промышленности. однако промышленный переворот в стране был еще далек от завершения. ремесленные и мануфактурные предприятия численно преобладали. живучесть мелкого производства во франции частично объясняется тем, что во французской промышленности важное место принадлежало изготовлению предметов роскоши, основанному на ручном труде высококвалифицированных ремесленников, который еще не могла заменить машинная техника. так, в париже, являвшемся мировым центром производства предметов роскоши, насчитывались десятки тысяч ремесленников-одиночек или хозяев с 1 – 2 наемными рабочими. только менее 1/8 предприятий имели более 10 рабочих. негативное влияние на промышленный переворот во франции по-прежнему оказывало преобладание во французской деревне мелких парцелльных хозяйств. развитие торгового и предпринимательского земледелия вело к дальнейшему обнищанию мелких крестьян, не выдерживавших рыночной конкуренции с крупными землевладельцами и фермерами. мелкой собственности соответствовали, таким образом, медленные темпы индустриализации страны. помимо указанных причин промышленный переворот во франции тормозили господство финансовой аристократии и ее политика. высокие таможенные пошлины на иностранный уголь и металл, установленные в интересах крупнейших владельцев копей, металлургических заводов и владельцев лесов, сохраняли на внутреннем рынке искусственно вздутые цены на железо, уголь и машины, что сдерживало их внедрение о различные отрасли хозяйства. этим пошлинам железо во франции было втрое дороже, чем в . переплачивая за уголь и железо, фактически все отрасли французской промышленности вынуждены были платить своего рода дань кучке "промышленных феодалов" в лице шахтовладельцев, металлозаводчиков и лесовладельцев. не меньший вред развитию промышленности наносили банковские спекуляции и биржевые операции финансовой аристократии. капиталы буржуазии и помещиков отвлекались от промышленности в финансово-кредитную область, в биржевую спекуляцию, в различные ценные бумаги и облигации государственных займов, ипотеки. эти ростовщические черты французского капитализма также замедляли ход промышленного переворота в стране.