Загадки, прислівя, приказки про дощ по 3

1.Мене частенько просять, ждуть,

Мене частенько просять, ждуть,А тільки покажусь,

Мене частенько просять, ждуть,А тільки покажусь,Ховатися почнуть.

2.Летіло золото, а стало болото.

3.Дуже дрібно зачастив,

Дуже дрібно зачастив,Всю землю напоїв.

1.Дощ у пору — золото.

2.Дощ у жнива — як п’яте колесо до воза.

3.Дощ іде, а гість їде.

гоголь зображує побут як реєстрових, так і «охочекомонних» козаків, які биралися до війська, коли їх кликали «здобувати козацької слави». не пов’язані один з одним козаки могли за вісім днів зібрати таке військо, яке не міг зібрати польський король через рекрутські набори. після походу козаки знову ставали тими, ким були, — , варили пиво, торгували чи працювали на землі. «не було роботи, якої б не знав козак», — стверджує гоголь. змайструвати воза, наробити пороху, справити ковальську або слюсарну роботу — все це було для козаків знайомими справами. вміли козаки і відпочивати: гуляли, пили так, «як може один тільки руський». за повістю гоголя можна вивчати історію козацьких імен, яких письменник наводить дуже багато: печериця, козолуп, долото, кирдяга, густий, ремінь, підсишок, бородавка, колопер, шило, метелиця, закрутигуба, вертихвіст, ку-кубенко, покотиполе, писаренки, вовтузенки. найвища хвала їм з вуст бульби івучить так: «добрі були козаки! »