Чому Ха-еФ був задоволений собою?

Ха-еФ пішов разом з дітьми, які відвідали печеру у Львові. Учителька поставила Соломійці за цей твір "гарно" із знаком оклику..

На перерві дівчата вирішили малюнок з Ха-еФом покласти Богданкові у портфель.

Богданко довго не брався за уроки, тому не бачив Ха-еФа й дуже цінувався, почувши його голос. Хлопці посперечалися, хто краще і грає на комп'ютері, почали грати й Ха-еФ програв, тому одержав завдання написати оповідання.

У його третьому життєписі йшлося про те, що Хлопчик-Фіґурка жив у пам'яті комп'ютера і боявся, що його може з'їсти вірус. Тоді хлопчик Богданко попросив татка, щоб той видрукував Хлопчика-Фігурку на папері. Обвів його кольоровими олівцями, і тепер Ха-еФ мандрує по світу, задоволений сам собою.

Объяснение:

Неповторним колоритом відзначаються чумацькі пісні. своїм походженням, як і козацькі, вони сягають у далекі часи. чумацький промисел відомий здавна, десь із xv ст., хоча розквіт його припадає на xviii — першу половину xix ст. чумаки торгували переважно рибою та сіллю, по які їздили на волах до берегів чорного та азовського морів і на дон. на південь переправляли вони на своїх мажах хліб, солонину, шкіру, мед, віск, тютюн та інші товари. пізніше чумаками стали називати і візників, що наймалися перевозити на далекі відстані товари. чумакуванням займалися різні верстви населення, але найбільше воно було поширене серед козаків та селян. пісні багатющий пізнавальний матеріал щодо соціальної і психологічної характеристики самого чумацтва, особливостей його промислу. деякими своїми мотивами вони перегукуються з козацькими — в тій мірі, в якій виявляється схожість мандрівного життя козака й чумака (відірваність від домівки, труднощі й тривоги походу чи далекої дороги, згуртованість тощо). до того ж чумаки мали постійні зв’язки з запорозькими і донськими козаками. запорожці проводили валки через небезпечні місця, захищаючи від татар і розбійників, у великому лузі в козацьких поселеннях чумаки з волами часто знаходили взимку притулок, рятуючись від негоди й голоду. в чумацьких піснях багато самобутнього і в ідейно-тематичному змісті, і в поетичній образності. вони завжди несуть на собі виразний відбиток тих обставин, за яких виникали, розкриваючи специфіку чумацького побуту навіть у деталях. так, наприклад, тільки в чумацьких піснях поряд з традиційним постійним епітетом біла ручка зустрічається ручка-смоляночка, смоляна ручка; від розбійників чумаки відбиваються ваговими дрюками, під голови кладуть кленчасту важницю, у них мальовані вози, мережані ярма, тернові занози; чумакові, що помер у дорозі, роблять домовину з рогожі, яму копають притикою або сокирою, поминають кулішем, чабаком і т. д.