Схарактеризуйте ліричного героя віршів Шекспіра

Ліричний герой сонетів вміє бути благородним: його найкращий друг забрав у нього кохану, але він не сердиться (хіба що трохи побурчав), він уміє прощати. Його любов - “це зірка провідна” (сонет 116), “розлуки час - зимою був мені…” (сонет 97). Шекспір постійно намагається бути правдивим, навіть у коханні він не перебільшує своїх почуттів

Объяснение:

Наприклад:Сонет №130 ліричний герой цілком щиро захоплюється своєю обраницею. Він не порівнює її з божеством, навіть на додаток — ліричний персонаж стверджує, що об'єкт його почуттів — цілком земна постать, але від того його почуття стає тільки палкішим. Автор уникає нежиттєвих, пишних порівнянь, майже. відверто говорячи, що сутність почуття не в словах, а в самому почутті: у щирості, повазі, захопленні. Для того, щоб викликати захоплення у ліричного героя, дівчина не повинна бути напівнебесною істотою з іншого світу: земна краса, притаманна їй, цінніша для нього за будь-які пишні порівняння. У кожному рядку цього сонета відчувається щире почуття, яке автор не намагається загорнути у недоречні порівняння чи порожні лестощі.

Сонет № 121 ліричний герой визнає недосконалість людини та власну недосконалість, але він проти того, щоб одні люди засуджували інших за їхні хиби та недоліки. Кожен з нас далекий від святості — це основна думка сонету. І кожна людина має оцінювати власні вчинки сама, керуючись своїм розумінням того, що добре, а що погано, Часто ті люди, що беруть на себе право судити інших, самі мають викривлене розуміння добра та зла. Настрій сонета № 121 цілком відповідає не лише філософській системі автора, яку ми відстежуємо від твору до твору, а й філософії його епохи: кожен сам собі суддя, а судити інших права не має, безпідставні обвинувачення тільки псують людині життя, тим більше, що найчастіше до таких обвинувачень вдаються люди, що самі відчувають докори сумління.