Есе на тему Що робить мене щасливим? До іть кому не важко

    якось я йшла зимовим лісом. все було тихо, спокійно тихо-тихо падав сніг та здавалося, що тут ніхто ніколи не був. але раптом перед очима у далині блиснув вогник. що це? мені стало цікаво і я йшла туди, звідки він горів.                                                                                                            

      ах! яка тут краса! все вкрито снігом, наче хтось вкрив це місце якоюсь чисто-білосніжною ковдрою. таке враження, що мені сниться сон, від якого на душі якось спокійно та казково. будинки тут незвичайні, бо біля них якісь чудернацькі химери. серед них знайшлася також і   снігова королева, й від цього мені стало трохи моторошно. але   мені відразу стало добре, як я побачила цей маленький будиночок. я відразу пригадала білосніжку яка тут жила з сімома гномами. та тут мій погляд упав на ялинки. вони були вбрані у білі трикутні сукні, які нагадували панянок на . але найбільше мене зачарувала статуя білих вовків, які встали навколо вогнища. воно світило дуже красиво та дуже яскраво, й мені відрази захотілося додому почитати "дванадцять місяців". а й справді - вже час йти додому, бо скоро встане вечірня зоря.        дома я довго думала про те місце, й непомітила як почав падати сніг. але   зрозуміла, що під новий рік все можливо