Прочитайте. У кожному реченні визначте граматичні основи, укажіть час- тини головну й підрядні, з'ясуйте тип підрядності. 1. Книжки пояснюють людям, як зробити життя кращим, як зробити людей чеснішими, добрішими 2. Книжки найкращі друзі, до яких можна звертатись у складні хвилини життя, тому що вони ніколи не зрадять. 3. По-справжньому веде за собою та книжка, з якої читач робить висновки сам, тому що тільки така книжка на нього впливає. 4. За тим, про що і як розмовляє людина, можна ви- значити, які книжки вона прочитала. 5. Вчасно прочи- Тана книжка чудовий здобуток, бо вона здатна змінити життя, як не змінить його кращий друг або наставник.
Накресліть схеми першого й останнього речень.

1. Книжки(__) пояснюють(===) людям, як зробити(===) життя кращим, як зробити(== людей чеснішими, добрішими обставинне дії 2. Книжки(__) найкращі друзі(==), до яких можна(===) звертатись(==) у складні хвилини життя, тому що вони(__) ніколи не зрадять(===). означальне,обставинне причини 3. По-справжньому веде(===) за собою та книжка(__), з якої читач(___) робить(===) висновки сам, тому що тільки така книжка(__) на нього впливає(===). означальне,обставинне причини 4. За тим, про що і як розмовляє(===) людина(__), можна(==) ви- значити(===), які книжки вона(__ прочитала(===). означальне,з'ясувальне 5. Вчасно прочитана книжка(___) чудовий здобуток(===), бо вона(___) здатна(==) змінити(===) життя, як не змінить(===) його кращий друг(___) або наставник(__). обставинне причини дії

1)[],як(...),як(...)

5)[],бо(...),як(...)

Літо дбає-зима поїдає стихла пісня  -  тихо стало над степом.роса блищить на сонці - чисте срібло   поглянув я на ягнята  — не мої ягнята  зникає мова – зникає нація. ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря. темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить  сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону калину. закурілася земля, задиміла; пішов дощ, дрібний та тихий, мов крізь сито засіяв; стрепенулися темні ліси; зраділа зелена трава і підняла листочки вгору . всі женці стояли мовчки; в руках наче заклякли жмені жита та серпи; всі поглядали то на осавулу, то на миколу