Іван Мазепи зрадник чи герой?ессе !
свою думку.
Багато балів!

если не то, напишу ещё, я просто писала в заметках и скидываю так

Объяснение:

Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.

Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.

Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".

Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями.

Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій).

Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.

У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.

Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.

У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.

Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.

Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".

Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.

І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.

ответ:

дорогой друг!

индию можно считать одной из самых интересных стран для путешественников. кто-то любит эту страну, кто-то ругает, но равнодушным она не оставляет никого. индия – страна великой культуры, неповторимая, красочная, яркая. индусы верующие люди. часто бывает, что в каждой деревне свой бог. богу поклоняются с идола. обычно это: шива, ганеша, хануман, кришна, рама и другие.

наше путешествие началось со столицы индии – дели. это огромный город с большим количеством населения. в нём находятся памятники всех времён – храм лакшми нарайан, кутуб минар с самой высокой башней из красного резного камня, стоящей посреди прекрасного парка. красный форт с высокими стенами и дворцами. храм лотоса – всего не перечислить. много людей, женщины одеты в сари, каждое из которых произведение искусства.

мы застали холи – праздник весны и красок. все люди выходят на улицу и обсыпают друг друга красками, дети стреляют из водных пистолетов разноцветной жидкостью. но есть один недостаток - невозможно отмыться от краски целых три дня, поэтому ещё несколько дней люди ходят с разукрашенными лицами.

на поездку в агру, где находится чудо света тадж-махал, уходит много времени, хотя расстояние не такое уж и большое. путь проходит среди множества деревень и населённых пунктов. по дороге можно любоваться особенностями природы. маленькие обезьянки встречаются повсюду и ждут угощения. огромные зелёные попугаи и яркие павлины летают, не боясь людей. весёлые бурундуки бегают там, где можно подкрепиться.

тадж-махал был построен в честь любви мусульманского короля к своей жене. строился он белее 20 лет. вокруг тадж-махала разбит великолепный парк с аллеями и фонтанами.

джайпур – розовый город. знаменит изделиями из мрамора и мраморными дворцами. все здания там, в основном розового цвета, отсюда и название. туда мы отправились надвое суток, чтобы посмотреть достопримечательности и покататься на слонах.

символ джайпура – это дворец хава махал или «дворец ветров», получивший своё название за уникальную систему вентиляции. но к нашему сожалению он был закрыт на реставрацию. ещё одно украшение джайпура – крепость амбер. поднимаются туда по извилистым тропам на автомобиле, рикше или сидя на спине слона. эта огромная крепость была построена в 16 веке. её украшают росписи, украшенные мелкими зеркалами.

я очарован индией. каждый раз, приезжая туда, попадаешь в сказку. надеюсь, мы сможем ещё раз отправиться туда и побывать в других уголках этой прекрасной страны.

объяснение: