Художні засоби у повісті Климко

Епітети«Чистий, виголений і ясний» (дядько Кирило)

Метафори«Троянди з трояндової сукні зацвітали в неї й на щоках»

Порівняння«Гойдалася довго, як маятник».

Пейзаж«Климко прокинувся від холодної роси, …і побачив над собою скам’яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця, — без жайворіння, без легких з позолотою хмарок по обрію, без усміхненої радості пробудження».

Портрет«Сивий, вусатий і кругло-товстий, як справжній бочонок, аптекар любив походжати ранками по базару — в широких смугастих штанцях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці, підперезаний крученим шовковим поясом з білими китицями».

Інверсія«Забовванів лісок, підіймався димок».

Діалоги й полілоги«— Здалеку йдеш чи тутешній? — спитав. — З Донбасу я,— сказав Климко. — А-а! Землячок… По сіль, кажеш? Климко кивнув. — А що ж у тебе на сіль? — Торбинка осьо,— Климко зняв з плеча торбу. — Ні,— усміхнувся швець».

Вигуки, окличні речення«Облава!.. Облава!..», «Хах! Ось де вона сховалась!» та ін.