1.Перепишіть, уставте замість крапок пропущені букви. Поясніть правопис. Щ..риця, абр..жос, т..мніти, м..режити, г..рбера, м..сливець, м..нулий, б..р..стяний, в..л..тенський, г..рань, ж..ст..куляція, д..станція, трим..тровий, с..лач, тижд..нь, ж..тловий, д..настія, зч..щати, ел..мент, х..мерний, с..рйозний, кал..ндар, ст..лити, бр..нять, п..льнують, знам..нитий, ос..литися, ш..рочінь, х..жак, л..мон, ап..льсин, т..хохід, т..плохід, гр..би, ст..бло, тер..н, шк..туть, д..р..вій, ч..решня, б..р..стяний, щ..б..тання, з..мляний, ч..р..да, см..река, л..холіття, кр..венький, д..шевий, м..дунка, в..ртлявий, п..нал, В..лосипед, ж..ст..куляція, витр..мка, ч..мпіон, м..сливець, с..крет, к..шеня, в..селка.

На одній лісовій галявині росла собі маленька жовта кульбабка. до кульбабки за смачним нектаром прилітали різні комашки: метелики, бджілки, джмелики. і кульбабці дуже дивитися як вони літають високо в небі. „ось би мені так колись політати, високо-високо, як ” мріяла собі кульбабка. а її сестрички квіточки тільки з неї сміялися: „як же ти полетиш? ти ж квітка, ми квіти не ходимо і не літаємо, а ростем, міцно тримаємось корінням до землі”. та кульбабка не зважала і продовжувала мріа чутки про дивну мрію кульбабки дійшли до лісової феї. і лісова фея вирішила здійснити мрію кульбабки. фея прилетіла до кульбабки, сіла на її ніжні жовті пелюсточки і запитала: „чи це правда, кульбабко, що ти мрієш літати? ”. „правда, – несміливо відповіла квіточка, – це моя найбільша мрія”. „я можу здійснити твою мрію, – сказала лісова фея, – але для того, щоб полетіти тобі доведеться спочатку ”. „померти? як це померти? ”, здивувалась кульбабка. а лісова фея пояснила: „твій гарний жовтий зів’яне, засохне, але на його місці розквітне нова квітка, біла і пухнаста, як твоя душа.” кульбабка задумалась на хвилинку, а тоді відповіла: „добре, я згідна”.  і справді ще до вечора гарна жовта квітка зів’яла, але наступного дня кульбабка розквітнула новою квіткою: кругленькою, білою і пухнастою. а коли подув легенький вітерець, кульбабка полетіла маленькими пушинками „ой як гарно, я лечу-у-у-”, тішилась кульбабка, джмелі і метелики тільки дивувались. а там де падали білі пухнастики виростали нові кульбабки, які вміли літати.