Виконайте завдання в робочому зошиті та надішліть фото.

Найяскравіший образ жінки-страдниці в циклі поезій "три літа" створено в поемі "наймичка". т. шевченко підносить образ матері як втілення глибокої любові, теплоти, надій. у поемі показано трагедію матері, що змушена була підкинути свою дитину до бездітних людей, а сама піти до них за наймичку. покритка ганна страждає все своє життя. у творі розкрито внутрішню драму, що діється в душі матері-наймички, яка виховує свого сина марка і тільки перед смертю відкриває йому всю правду.  головна героїня поеми — ганна. покинувши дитину, вже через рік, змінивши ім'я, прийшла на хутір проситися в найми. материнське серце щеміло від болю за втраченою дитиною, тривожили думки, не давали спокою зраненій душі: "чи живий синочок, чи здоровий, чи добре йому в тих людей на хуторі, чи може кривдять його? " портрет наймички, її скромність, людяність, гідність матері — все це гармонійно поєднується в образі героїні поеми. ганна все перемогла, щоб бути біля свого сина, ще не ві, яка це несказанна мука: бути матір'ю, але не мати змоги впродовж років почути з вуст рідного сина оте наймиліше для неї слово: мамо, нене, матусю рідна. це пекельні муки.  любов до дитини у неї така велика, що закриває перед нею весь світ, заставляє забути про себе, віддати все своє життя на користь своєї дитини:   а прийде вечір, настане ніч,  ганна, як ніхто не бачить,  свою долю проклинає,  тяжко, важко плаче.  ганна працьовита і скромна. вона поважає старих і уважно ставиться до невістки катерини, до онуків — яринки і карпа.  ніхто до т. шевченка в українській літературі не створив таких хвилюючих образів жінок. поет поставив ганну на вершину страждань (страшно боялася вмерти, не дочекавшись повернення марка з дону —з чумакування), і на вершину радості, коли вперше вже дорослому синові відкрила велику таємницю свого життя: "я не ганна, не наймичка. я — твоя мати".  такий фінал змушує нас схилитись у шані перед силою духу жінки, перед величчю найвищої з усіх любовей — материнської.  найбільша заслуга великого кобзаря не з тому, що він показав знівечену жіночу долю, а в тому, що підніс жінку на найвищий п'єдестал чистоти, глибини і вірності почуттів, моральної краси і материнської величі.