2+2+2+2+2+22+2+2+2+2+22+2+2+2+2+22+2+2+2+2+22+2+2+2+2+22+2+2+2+2+22+2+2+2+2+22+2+2+2+2+22+2+2+2+2+2

мілієве.

у період  неоліту  тут розселялись племена  трипільської культури  (4 тисячоліття до н. е.  —  3 тисячоліття до н. е.  — стоянки:   дорошівці,  хлівище,  шипинці,  киселів,  гвіздівці,  глибока,  чудей,  серет,  сучава, та ін.

у першій половині  1 тисячоліття до н. е.  землі краю були зайняті  скіфськими племенами. перша історична довідка про цей народ, який населяв буковину ще до початку нашої ери, датована  v  ст. до н.  е., є у грецького історика  геродота. у своїх довгих подорожах він доходив також до місцевостей між  тірасом  та  борисфеном  і у своїх описах згадує також ріки  пората  і  тіарантос, які він разом з іншими трьома притоками  дунаюназиває скіфськими ріками.

перський цар  дарій i великий  у  513 році до н.  е.  в ході відомого походу на скіфів витіснив останніх з цих земель.

у часи  олександра великого, коли влада скіфів була вже повалена, у володіннях держав по нижньому дунаю з'являється фракійське плем'я  геттів. періодично цей войовничий народ проникав до місцевостей витоків  прута  і  серету, оскільки їх володіння все більше розширялися в бік півночі.

у  іі ст. до н.  е.  сармати, що прийшли зі сходу через  дон, стали безпосередніми сусі геттів, які витримали багато суворих битв з цими племенами, але врешті-решт втратили своє панівне положення.

на межі тисячоліть (і ст. до н.  е.-ііі ст.  край заселяли варварські племена  бастарнів. водночас на землях  трансільванії  та на схилах  карпат  розсилилися  даки, які поділялися на багато племен. ці племена були об'єднані одним з вождів бурвістою і на землях геттів було засновано імперію даків  —  дакію. проте вже після короткого періоду розквіту вона розпалася внаслідок внутрішніх протиріч і тільки на кінець  і ст.  войовничий цар  , який завдав римлянам багато турбот, знову об'єднав всі дакські племена і відновив імперію.

у подальшому землі краю входили до державних утворень  готів. у  iv  ст., після нашестя  гунів, територія краю повністю знелюдніла. вторгнення гунів у  європу  спровокувало  велике переселення народів  (v 

з кінця  v  — початок  vi  ст.ст. землі краю заселяють  слов'яни, які неспішно просувались на південь долинами пруту, серету, дністра. за даними готського історика  йордана  та візантійського історика  прокопія  край в ті часи заселяли  склавіни. пізніше у центральній європі сформувалося державне утворення  —  антський союз, який існував до  vii-го ст. як союз  слов'янських племен  (антів), до якого увійшли усі буковинські землі. до складу слов'янського державного утворення входили шість великих племінних груп. вони відомі з давньоруських літописів як особлива південно-західна група «племен»:   уличі,  бужани,  дуліби,  волиняни,  тиверці,  білі хорвати. останні заселяли землі буковинського краю. центром  антського союзу  було поселення головське, що стояло там, де тепер стоїть  львів.

споконвічними жителями буковини були  слов'янські племена, свідченням цього є численні досліджені  стоянки  зарубинецької  (іі ст. до н.  е.-ii  ст.) та  черняхівської  (ii-vii  ст.ст.)  археологічних культур. це підтверджує  автохтонність  українського населення  на землях буковини.