Твір на тему "чи можу я вважати себе справжнім патріотом своєї країни " за планом: 1 вступ
2 теза
3 аргументи
4 приклади
5 висновок

Нас так довго вели до майбутніх зірок комунізму,аж в очах потемніло від спалахів тої зорі.занедужали ми, занедужала наша вітчізна.навіть вогник свободи жевріє лише – не горить. по-звірячому били,кидали кати нас за грати.  йшли щляхами негоди наосліп кудись,хто куди.в українські серця вкарбувалися прокляті датиі наруги, і зради,зневіри, ганьби і біди. наша мова-душа,в ній надія , і радість,і пісня.українці ми з нею, а не хохоли з давнини.  від петра до тепер познущалися з мови навмисно: і “браточки”, і ляхи, і твої, україно,сини. що ж скаженним душі чорнота притаманна,      не холонить у них каменець яничарських сердець.україну роздерти-таке їх негідне завданняі до ради нової вести нас ізнов, як овець. ну,і йдіть, хоч до дідька, кому не болить україна.а нам воля і праця, і небо свое голубе.батьківщина одна,наша матінко кревна,едина.збережемо ж її, українці, а, значить, себе!