Опис картини Олександр Мурашко дівчина з собакою

Корінь корінь  слова - це головна частина слова, спільна для всіх споріднених слів (сад-  садок -  садівник). звуковий склад кореня, як правило, однаковий, але іноді внаслідок чергування звуків він частково змінюється (воля®   вільний,  ход®   вихід). корінь є  носієм речового значення слова, що відображає щось в об'єктивній реальності. він обов'язково присутній у кожному слові. у споріднених словах корінь об'єднує їх понятійним змістом, хоч вони можуть належати до різних частин мови. значення кореня в гнізді споріднених слів уточнюється і конкретизується за словотворчих  суфіксів  і  префіксів, які без кореня вживатися не можуть.префікс префікс  (від лат. prae - попереду і fixus - прикріплений) - це частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. словотворчий префікс змінює лексичне значення слова (друкувати®   надрукувати, глядач®   наглядач). формотворчі префікси можуть використовуватись для утворення нових форм слів:   робити®   доробити  (доконаний вид дієслова),  видатний®   найвидатніший  (найвищий ступінь порівняння прикметників).суфікс суфікс  (від лат. sufficus - прикріплений) - частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм: мудрий +  -ість®   мудрість; гора +  -ськ®   гірський. формотворчі суфікси використовуються для створення інших граматичних форм, напр., минулого часу дієслова (співати®   співав). суфікс видозмінює, уточнює лексичне значення кореня і одночасно оформляє разом із закінченням передсуфіксальну частину і все слово, відносячи його до однієї із самостійних частин мови (напр., слова  казка, двійка  належать до іменників, тому що їх корені  каз-ати, дв-а  граматично оформлені іменниковим суфіксом  -к-  і закінченням жіночого роду називного відмінка однини  -а).закінчення закінчення- це змінна частина слова, яка стоїть найчастіше в кінці слова, вказуючи на відношення з іншими словами у словосполученні і реченні:   далек(ий), коханн(я). закінчення змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного значення:   земл(я), земл(і), земл(ею), на земл(і). закінчення може бути  нульовим, тобто не виражене звуком.постфікс постфікс  (від лат. postfixus- прикреплений після)- частина слова, що стоїть у кінці слова після закінчення і служить для утворення нових слів чи нових форм (скажи- скажи-но; кохати - кохатися).основа слова частину слова без закінчення називають  основою. основа слова може складатися лише з одного кореня (ліс, пора), із кореня і суфікса (гір-ськ(ий), із кореня та префікса (при-клад), префікса, кореня і суфікса (за-земл-ен(ий). усі слова діляться на  слова з непохідними основами  (від них утворюються інші слова) і  слова з похідними основами. непохідні основи  мають у своєму складі лише корінь, тому збігаються з ними і не розчленовуються на частини (чорн(ий). похідні основи,  які мають у своєму складі, крім кореня, ще одну чи більше словотворчих частин (суфікс, префікс, постфікс), розчленовується на частини (сад-ів-ник).