Дада, мне просто лень делать, балов все равно много :-)

10. б

11. а

12. б (обычно говорится "как псу муха")

13. а

14. в

хорошо, когда находятся люди вроде меня, которым нечего делать :)

Першим коханням молодого Шевченка була Оксана, його ровесниця. Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, щойно досягнуть відповідного віку. Але надії були марними — Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна. Розлука була несподіваною й довгою. Усе своє життя Шевченко згадував ту дівчину, яку колись кохав.

Наступною дівчиною, яку він кохав, була віленська швачка Дзюня Гусіковська.

1843 року Шевченко поїхав в Україну й зустрів там Варвару Рєпніну, якій присвятив поему «Тризна», Ганну Закревську, якій згодом присвятив вірш «Г. З.». В родині князя Миколи Рєпніна виховувались її зведені сестри Глафіра, Олександра і Тетяна Псьол. Глафіра вчилась у Полтавському інституті шляхетних дівчат, отримала хорошу освіту. Живопису навчалася вдома. Намалювала портрет Шевченка, який не зберігся.

Наступними жінками, котрі мали місце в серці поета, були Агата Ускова, дружина коменданта Новопетровського Укріплення Іраклія Ускова, та 16-річна актриса Катерина Піунова, майже на тридцять років молодша від нього. Останнім коханням поета була 19-річна петербурзька наймичка Ликера Полусмакова, якій Шевченко присвятив вірші «Ликері», «Л. Поставлю хату і кімнату…»

Объяснение:

це по більшій темі життя, так як тарас був і художником і письменником