Ответы на вопрос:
Пристосування земноводних до життя на суші і до водного існування розвивалися в ході з еволюції.
Пристосування земноводних до середовища існування
Тіло жаби коротке, велика плоска голова плавно переходить в тулуб. На відміну від риб голова земноводних рухомо з’єднана з тулубом. Хоча у жаби немає шиї, тому вона може трохи нахиляти голову.
На голові помітні два великих оча, захищені повіками: шкірястими – верхніми, при цьому волога шкіра повік змочує поверхню очей, оберігаючи їх від висихання. Ця особливість розвинена у жаби в зв’язку з її наземним життя. Риби, очі яких постійно перебувають у воді, вік не мають. Попереду очей на голові помітна пара ніздрів. Це не тільки отвори органів нюху. Жаби дихають атмосферним повітрям, яке потрапляє в її організм через ніздрі. Очі і ніздрі розташовані на верхній стороні голови. Коли жаба ховається в воду, вона виставляє їх назовні. При цьому вона може дихати атмосферним повітрям і бачити те, що відбувається поза водою. За кожним оком на голові жаби помітний невеликий гурбок, затягнутий шкірою. Це зовнішня частина органу слуху – барабанна перетинка. Внутрішнє вухо жаби, так як і у риб, поміщається в кістках черепної коробки.
У жаби добре розвинені парні кінцівки – передні і задні ноги. Кожна кінцівка складається з трьох головних відділів. У передній нозі розрізняють: плече, передпліччя, кисть. Кисть у жаби закінчується чотирма пальцями (п’ятий недорозвинений). У задньої кінцівки ці відділи називаються стегном, гомілкою, стопою. Стопа закінчується п’ятьма пальцями, які у жаби з’єднані плавальної перетинкою. Відділи кінцівок рухомо з’єднані між собою за до суглобів. Задні ноги довші і сильніше передніх вони грають головну роль при русі. Сидяча жаба спирається на злегка зігнуті передні кінцівки, задні при цьому складені і знаходяться з боків тіла. Швидко випрямляючи їх, жаба здійснює стрибок. Передні ноги при цьому оберігають тварину від удару об землю. Плаває жаба підтягуючи і випрямляючи задні кінцівки, а передні при цьому притискаючи до тіла.
Шкіра у всіх земноводних гола.
У жаби вона завжди волога завдяки рідким слизовим виділенням шкірних залоз. Вода з навколишнього середовища потрапляє в організм жаби через шкіру і з їжею. Жаба ніколи не п’є.
Пристосування земноводних до середовища існування
Тіло жаби коротке, велика плоска голова плавно переходить в тулуб. На відміну від риб голова земноводних рухомо з’єднана з тулубом. Хоча у жаби немає шиї, тому вона може трохи нахиляти голову.
На голові помітні два великих оча, захищені повіками: шкірястими – верхніми, при цьому волога шкіра повік змочує поверхню очей, оберігаючи їх від висихання. Ця особливість розвинена у жаби в зв’язку з її наземним життя. Риби, очі яких постійно перебувають у воді, вік не мають. Попереду очей на голові помітна пара ніздрів. Це не тільки отвори органів нюху. Жаби дихають атмосферним повітрям, яке потрапляє в її організм через ніздрі. Очі і ніздрі розташовані на верхній стороні голови. Коли жаба ховається в воду, вона виставляє їх назовні. При цьому вона може дихати атмосферним повітрям і бачити те, що відбувається поза водою. За кожним оком на голові жаби помітний невеликий гурбок, затягнутий шкірою. Це зовнішня частина органу слуху – барабанна перетинка. Внутрішнє вухо жаби, так як і у риб, поміщається в кістках черепної коробки.
У жаби добре розвинені парні кінцівки – передні і задні ноги. Кожна кінцівка складається з трьох головних відділів. У передній нозі розрізняють: плече, передпліччя, кисть. Кисть у жаби закінчується чотирма пальцями (п’ятий недорозвинений). У задньої кінцівки ці відділи називаються стегном, гомілкою, стопою. Стопа закінчується п’ятьма пальцями, які у жаби з’єднані плавальної перетинкою. Відділи кінцівок рухомо з’єднані між собою за до суглобів. Задні ноги довші і сильніше передніх вони грають головну роль при русі. Сидяча жаба спирається на злегка зігнуті передні кінцівки, задні при цьому складені і знаходяться з боків тіла. Швидко випрямляючи їх, жаба здійснює стрибок. Передні ноги при цьому оберігають тварину від удару об землю. Плаває жаба підтягуючи і випрямляючи задні кінцівки, а передні при цьому притискаючи до тіла.
Шкіра у всіх земноводних гола.
У жаби вона завжди волога завдяки рідким слизовим виділенням шкірних залоз. Вода з навколишнього середовища потрапляє в організм жаби через шкіру і з їжею. Жаба ніколи не п’є.
По нашим данным, суточная потребность волка в мясе составляет один-два кг, что соответствует мнению в.г. гептнера в н.ц. наумова (1967). нам могут возразить, что волки, содержащиеся в неволе, лишены тех и психических нагрузок, которые испытывают животные в естественной среде обитания. однако двигательная активность наших волков в ночное время, когда она значительно выше, чем днем, вполне сопоставима с таковой у диких, поэтому мы полагаем, что нагрузки у них отличаются незначительно. закономерность изменения двигательной активности, а именно, падение ее после кормления и дальнейшие наблюдения, нами, согласуются (сообщением н.москвина (1978), что в природе не потревоженные волки остаются у крупной добычи от двух до четырех суток, отходя лишь на расстояние 40-50 метров на лежку.это позволяет поставить вопросы том, что волки охотятся не ежедневно. одним из факторов, провоцирующих учащение охот, является использование для привад туш, зарезанных волками копытных. потревоженные волки не возвращаются к остаткам своей добычи. в основе такого поведения лежит традиция. как внутри групп (по устному сообщению м.п.павлова матерые уводили группу от привады), так и от одной группы к другой.факты уменьшения потребления пищи и падения живого веса для лисиц, песцов, норок в период с марта по июнь хорошо известны в практике пушного звероводства (в.а. афанасьев, н.ш. перельдитс, 1966). вероятно, не случайно сокращение пищевой заинтересованности а марте-апреле и у волков. эти месяцы особенно тяжелы для копытных: сложные погодные условия, ослабление организма после зимы, конец беременности и отел самок. мы допускаем, что уменьшение потребности в пище у волков может быть одной из адаптации, возникших при эволюции хищника и жертвы. поэтому, однако, противоречит, на первый взгляд, сложившееся мнение, что именно весной волки наносят наибольший урон популяции копытных. тем не менее, при возросшей численности волка в новгородской области после тяжелой зимы 1979 года весной было обнаружено большое количество трупов кабанов, погибших от холода и а не от хищников (г.и. ширинков, личное сообщение). этот вопрос крайне интересен, требует специального изучения и однозначно решен быть не может.резюмируя, можно заключить: 1. среднесуточная потребность волка в пище составляет 1-2 кг мяса в зависимости от времени года.2. потребность в корме изменяется по сезонам и минимальна весной.3. волк способен отрыгивать часть мяса, чтобы освободить желудок для следующей порции.4. волк не в состоянии регулярно съедать 4-10 кг мяса в сутки, оно может лишь быть спрятано во время отрыжки, как запасы.5. волк может вести крайне активный образ жизни, будучи длительное время голодным, сытый он движется мало.
Реши свою проблему, спроси otvet5GPT
-
Быстро
Мгновенный ответ на твой вопрос -
Точно
Бот обладает знаниями во всех сферах -
Бесплатно
Задай вопрос и получи ответ бесплатно
Популярно: Биология
-
rassvet112325.10.2021 05:16
-
Ksu57604.02.2023 12:22
-
onlysvp15.04.2020 18:00
-
ramina2524.12.2020 01:19
-
natasgavrilova12.02.2021 18:37
-
али42607.04.2021 11:26
-
GoldHorse07.06.2021 14:05
-
0987mnbv14.05.2020 19:42
-
LeraBelenko11.03.2021 01:35
-
Vlada090410.04.2021 01:04
Есть вопросы?
-
Как otvet5GPT работает?
otvet5GPT использует большую языковую модель вместе с базой данных GPT для обеспечения высококачественных образовательных результатов. otvet5GPT действует как доступный академический ресурс вне класса. -
Сколько это стоит?
Проект находиться на стадии тестирования и все услуги бесплатны. -
Могу ли я использовать otvet5GPT в школе?
Конечно! Нейросеть может помочь вам делать конспекты лекций, придумывать идеи в классе и многое другое! -
В чем отличия от ChatGPT?
otvet5GPT черпает академические источники из собственной базы данных и предназначен специально для студентов. otvet5GPT также адаптируется к вашему стилю письма, предоставляя ряд образовательных инструментов, предназначенных для улучшения обучения.