СПОЧНО написати твір Чи бувають ідеальні герої у творах за повістю «Маруся»
або Народні звичаї в опемі «Енеїда» або кохання чи гроші «Наталка Полтавка» можна на вибір!!

На мою думку, драматичний твір нової української літератури Івана Котляревсьокого «Наталка Полтавка» прекрасно зображує життя і побут селян позаминулого століття. У цій соціально-побутовій драмі за до характерів героїв та їхньої мови показано атмосферу та проблеми сільського життя.

Після аналізу твору можна зрозуміти одне: кожен персонаж має нелегку долю. Наталка — дівчина, яка чекає свого коханого Петра, але змушена вийти заміж за возного Тетерваковсього, Горпина — вдова, яка в кінці життя залишилася без матеріального достатку, Микола — сирота з доброю душею, а сам Петро — юнак, змушений шукати заробітку в далеких краях.

Герої та проблеми цього твору є актуальними й в наш час. Багато чоловіків та жінок покидають своїх рідних і коханих для того, щоб заробити гроші за кордоном, а потім створити сімейний затишок на рідній землі. Кохання на відстані є дуже складним, і лише велика любов і віра в краще зможе зберегти його.

Котляревський якраз змальовує щирі та чисті почуття Наталки і Петра, які кохали один одного та вірили в те, що доля зможе звести їх знову.

У цьому творі мене вразила людяність кожного героя. Наталка проявила свою толерантність, коли говорила з возним про шлюб і стосунки. Крім того, вона послухала матір, яка вмовляла її вийти заміж за нелюба. Петро був готовий змиритися з рішенням про шлюб дівчини і Тетерваковського задля її щастя. Він показує свою шляхетність і щирі почуття, коли віддає зароблені гроші Наталці. Возний, приголомшений вчинком хлопця, відмовляється від шлюбу. Він бере за руки Наталку й Петра та просить Терпелиху благословити їх.

Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» вразила мене до глибини душі. Я зрозумів, що таке справжнє кохання і те, що проблеми, які Котляревський зобразив у своєму творі, є актуальними і в наш час.

життя селянина сповнене щоденної праці на землі. земля, рідна природа формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і до людей. у повісті "гуси-лебеді летять" розповідається про звичайне життя хліборобів, що мешкають у подільському селі.

селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. не кожний навіть мав чоботи. але вони пишалися тим, що працюють на землі. урочистою подією була весняна оранка. а день, коли михайлик, головний герой повісті, провів свою першу борозну, став для нього справжнім святом.

від землі залежало, чи добрий буде врожай. тому і ставлення до неї було особливе. мати михайлика вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона ця жінка нічого не любила так щиро, як землю. вона глибоко розуміла природу: помічала, як плаче од радості дерево, милувалася весняними , а слово "насіння" взагалі вважала святим. і цю любов до природи мати передавала михайлику. мабуть, інші селяни так само прищеплювали своїм дітям пошану до рідної землі, передавали їм різні прикмети та звичаї, пов'язані з нею, як дід дем'ян своєму онуку.

мені дуже ставлення селян до природи, те, що вони вважали її живою істотою, поважали і любили. мені здається, що така шанобливість і чуйність обов'язково винагороджувалась добрим врожаєм.