поезія Івана Франка "гімн"
які почуття викликає поезія? про що спонукає задуматися? у чому полягає її сила та популярність?

Батьківщина – це найдорожче, що є у людини. не даремно вона співзвучна слову «батьки». для кожного вона починається по-різному: подвір’ям дитинства, лагідних материнських рук,сходом сонця, сяянням зірок…у кожної людини своя батьківщина, і кожен має право любити та пишатися нею. моя батьківщина – це україна. я вважаю її найкращою країною у світі. бо я тут народилась, тут мої батьки і друзі. я люблю її за широкі лани, густі діброви, що завтра під мої вікном знову розквітне біла акація.взимку моя україна вкривається білим пухнастим снігом. річки замерзають. зима — єдина пора року, коли я з друзями можу пограти у сніжки. холодно. червоніють щоки, а з неба на мої долоні сніжинки…я люблю українську весну, буйну, неповторну. це — квітучі сади з хрущами та бджолами, це перелітні птахи, які повертаються з теплих країн, це – їжаки, ховрашки, які просинаються після зимової сплячки, це – перші проліски у лісах, це — травневі духмяні конвалії, це – веселі струмки, які біжать і піняться, змивають залишки брудного снігу та у повноводний дністер.я люблю свій край за тепле літо із зухвалими горобцями, які нахабно гуркотять на підвіконні, з тополиним пухом, якому радієш тільки перший день, пухом, який вкриває землю, потрапляє в очі та ніс, заважає вільно дихати.люблю річку дністер з її мальовничими берегами, увінчаними вербами. з її оптимістами-, які можуть просидіти майже весь день за ловлею окунів. люблю суницю на лісовій галявинці, коли не звертаєш увагу на укуси комах і радієш кожній ягідці, люблю за важке колосся стиглої пшениці на жовтіючих ланах. люблю за тріскотню цвіркунів, за щебетання жайворонків, курликання лелек.люблю українську осінь з її вкритими у золото і багрянець деревами, ранковими туманами, потемнілими повноводними ставками. мені подобається збирати осінні гриби, коли ми усією родиною виїжджаємо у ліс. люблю палити вогонь і смажити шашлики. на сільських ланах закінчують працювати осінні комбайни, поспішаючи вчасно підготуватися до неминучих холодів. у моїй україні найродючіша в світі земля і саме вона приносить людям свої дарунки.я пишаюся тим, що живу в країні з такою багатою історією. україна пройшла тисячолітній шлях – від часів могутньої київської русі до сучасної незалежної країни. нашим пращурам неодноразово доводилось відбивати загарбників та захищати рідні оселі від чужинців.вірю що зникнуть ненависть, несправедливість, жорстокість і безсердечність. запанує щастя і добробут під блакитним безхмарним небом. серед безкрайнього золотого поля українці забудуть про нестатки, безробіття, платне навчання. я дуже хочу побачити італію і францію. хочу з’їздити до австралії і америки. мрію відвідати бразилію, канаду і новозеландію. із задоволенням подорожувала б. можливо, де-небудь я б затрималася, а десь — ні. але упевнена, що з будь-якої країни світу, як би там не було гарно, я би повернулася додому, до своєї україни. тут усе моє життя. іншої батьківщини мені не треба