Найважливіші моральні цінності та їх роль у житті людини на основі вивчених творів Л.Українки

За світоглядними орієнтирами, мотивами творчості, її спрямованості близькою до І. Франка була Леся Українка. Українська поетеса, літературний критик, громадський діяч Леся Українка (Лариса Петрівна Квітка-Косач) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Новоград-Волинський. Дитячі роки її пройшли на Волині, де під впливом М. Драгоманова (рідного дядька по матері) вона вивчала побут та звичаї українського селянства, народні пісні і казки. Через хворобу (з дитинства і все життя хворіла на туберкульоз кісток) навчалася вдома, отримавши всебічну освіту — знала десять мов. Друкуватися почала у Львові в журналі "Зоря", працюючи в різних жанрах і галузях літератури як поет, драматург, прозаїк, перекладач, публіцист, літературний критик і фольклорист. З середини 90-х років вивчала і популяризувала марксистські твори, однак сама не стала марксистом. Переклала українською мовою "Маніфест Комуністичної партії" К. Маркса і Ф. Енгельса, "Розвиток соціалізму від утопії до науки" Ф. Енгельса, "Нариси матеріалістичного розуміння історії" А. Лабріоли. За свої погляди Л. Українка переслідувалася царськими властями, а в 1907 р. разом з іншими прогресивними діячами України (М. Лисенком, Б. Грінченком та ін.) була заарештована, В пошуках засобів лікування побувала в багатьох країнах Європи, в Єгипті, де змушена була лікуватися. Померла в м. Сурамі (Грузія) 1 серпня 1913 р., похована на Байковому кладовищі у Києві.

Світогляд Лесі Українки формувався під впливом ідей Т. Шевченка, від якого вона перейняла "Прометеїв вогонь", М. Драгоманова, І. Франка, соціал-демократичних та марксистських ідей. Характерними особливостями її світогляду були матеріалізм, діалектика, глибока віра в пізнавальні можливості людини, інтерес до нових досягнень природознавства і філософії, реалістична естетика та історичний оптимізм. Л. Українка була переконана в тому, що матеріалізм характеризує світосприйняття кожної здорової людини і є результатом погляду на речі, які існують незалежно від нас і від будь-якого суб'єкта.

Роксолана  (хюррем, согласно традиции, имя при рождении анастасия или александра гавриловна лисовская; ум. 18 апреля 1558) — наложница, а затем жена османского султана сулеймана великолепного, мать султана селима ii. происхождениесведения о происхождении  хюррем  достаточно противоречивы. документальные источники и даже сколь-либо надежные письменные свидетельства, говорящие о жизни хюррем до поступления в гарем, отсутствуют. вместе с тем, о её происхождении известно из легенд и сочинений, преимущественно западного происхождения. ранние источники не содержат сведений о ее детстве, ограничиваясь упоминанием о её происхождении. первые подробности о жизни хюррем до попадания в гарем появляются в в xix веке. согласно польской традиции, ее настоящее имя было александра и она была дочерью священника гаврилы лисовского из рогатина (ивано-франковска область). в украинской xix века ее именуют анастасией. по версии михаила орловского, изложенной в повести «роксолана или анастасия лисовская», она была родом не из рогатина, а из чемеровец (хмельницкая область). в те времена оба города находились на территории королевства польского. в европе хюррем была известна как роксолана. это имя было изобретено гамбургским послом в османской империи огьером гизелином де бусбеком, автором латиноязычных «турецких записок». в этом сочинении он, основываясь на том, что хюррем происходила с нынешней западной украины, назвал ее  роксоланой, имея в виду популярное в речи посполитой в конце xvi века название этих земель — роксолания.