Чому перський цар Дарій опинився в скруті?

Після приходу до влади 28-річний Дарій, син Гістаспа, четвертий перський цар з династії Ахеменідів, придушив повсталі проти нього Елам та Вавилон і того ж 522 року до н.е. утвердився на престолі Єгипту. Через шість років він здійснив успішний похід на Схід, приєднавши долину Інду, після чого рушив на Захід, де йому підкорились острови Самос і Хіос в Егейському морі.

У пошуках союзників для завоювання Еллади Дарій спробував заручитись підтримкою скіфських племен, однак його пропозиція одружити свого сина Савлія з донькою царя Іданфірса була грубо відхилена. Це, як повідомляє Геродот у своїй «Історії», викликало бажання «покарати скіфів за спустошення Мідії» сотню років перед тим, і Дарій надіслав проти них невеликий загін на чолі із Аріарамном, сатрапом Кападокії. З походу морем через Понт Евксинський перси повернулись із великою кількістю рабів і полонених з числа скіфської знаті, серед яких був і брат царя Марсагет.

Швидкий успіх розвіяв останні сумніви Дарія у доцільності походу далеко на північ, де «текли повноводні ріки» і «за давніми переказами були незліченні скарби». За його наказом по всій країні було зібране величезне військо, яке навесні, імовірно, 513 року до н. е. під командою полководця Мегабаза рушило із Суз «царською дорогою» до Сард у Лідії і далі до Халкедону, де під керівництвом грецького інженера Мандрокла з Самоса вже був готовий 750-метровий понтонний міст через Босфор. Він настільки вразив Дарія, що поблизу моста були поставлені два стовпи з білого мармуру, на одному з яких перською, на іншому грецькою, були зазначені всі підвладні персам племена і народи, які взяли участь в переході через протоку, що відділяла Азію і Європу.

По той бік Босфору перського царя вітали представники грецьких полісів, що прибули за його наказом. Серед них Мільтіад, тиран Херсонесу Фракійського (майбутній герой Марафонської битви), Гістіей мілетський, Лаодамант фокейський, Еак самоський (син Сілосона-молодшого), Коес лесбоський і Страттіс хіоський. Еолійськими кораблями командував Арістагор кімський. Тирани міст з берегів Гелеспонта (Дарданелл) і Пропонтиди (Мармурового моря), — Абідоса, Візантія, Лампсака, Кізіка та інших — теж привели свої кораблі.

Объяснение:

вообщем, дело было так.

для   начала дадим определение, что такое полюдье, - круговой объезд князем, с дружиной есткесственно,подвластных ему владений с целью сбора дани. делается это раз в год, по осени, после сбора урожая.

и вот году этак. в 945 от рождества христова, (игорёк о том, что это 945 год от р.х. скорее всего и не подозревал) поехал игорь собирать дань, не знаю, успел ли он собрать с кого то ещё, или сразу направился к древлянам,   потому как древляне жили ближе всего к полянам, к киеву. есть версия, что на месте их древней столицы-искоростеня находился чернобыль. значит поехали собирать дань.

и тут его дружинники стали ныть, что мало, дескать сбрали, вот дружинники(отроки) воеводы свенельда ходят по последней моде с золота едят, и девки на них , а мы как нищеброды. что за дела такие? а свенельд в товремя вёл тяжёлую войну с тиверцами, видимо, оттуда и богатства. в летописи это сказано примерно так:

"отроки свенельда изоделись оружием и одеждой, а мы наги. пойдем, князь, с нами за данью, и себе добудешь, и нам». и послушал их игорь - пошел к древлянам за данью и прибавил к прежней дани новую, и творили насилие над ними мужи его.

вообщем грабанули древлян знатно. но у игоря что то свербело и на обратном пути, он вспомнил, что чего то у них не идоотжал и повернул назад, сбрать дань по новой с тех же древлян.

они когда увидели это дело, мягко говоря, подофигели, и поняли, что он не успокоиться и надо это дело решать как то кардинально. древлянский племенной князь, звали его мал, сказал что то вроде: "если повадится волк в овчарню, то не успокоится пока всех не перережет, надо кончать его, "

и привязали его к двум деревьям, и разорвали пополам. аминь.

почему это событие называют "восстанием древлян то?

сформулируем причины:

1)недальновидность и жадность игорька

2)отсутствие четкого порядка налогообложения