Про який музичний інструмент згадує ліричний герой, дивлячись на жайворонка? (Новелла Intermezzo)

Інколи життєві скрути були досить тяжкими, та не впадала в розпач мужня дочка прометея, не втрачала надії на кращі часи. варта подиву та надзвичайна сила волі, що давала тяжко хворій жінці енергію творити. такою ввійшла леся українка в літературу - як символ мужності, стійкості, нездоланності людського духу. і як співець мужності, незламності, боротьби. ще в ранньому віці леся прийшла до переконання, що для людини важливо бути сильною, стійкою, мужньою: "що болить? "- мене питали, але я не признавалась - я була малою горда, щоб не плакать, я сміялась. (“як дитиною, у вiрші"мрії" поетеса розповідає, як вона ще дівчинкою милувалась картинами із старовинних лицарських романів. з особливою симпатією ставилася до переможених, але гордих і нескорених героїв: погляд мій спускався нижче, на того, хто розпростертий, до землі прибитий списом, говорив: "убий, не ! " убий, не ! " стало життєвим девізом дочки прометея. знаючи, що життя буде нелегким, поетеса вирішила йти лише вперед, з вірою, з бадьорою піснею. чим сильніше наступала хвороба, тим мужнішою ставала леся. тому пафос нескореності, героїзму проймає усю творчість лесі українки. у циклі "сім струн", в "колисковій", звучать роздуми матері про майбутнє своєї дитини. мати переконана, що у дітей треба виховувати волелюбний дух, щоб вони не корилися сліпо долі, активно сприймали життя. леся українка прагнула створити образ героя, духовно могутнього борця, людини незламного характеру. з цією метою авторка зверталась до біблії, міфології, історичного минулого нашого та інших народів. часто з великим піднесенням поетеса використовувала образ нескореного прометея. духовна спорідненість з цим титаном була помічена критиками і літературознавцями, за що леся удостоїлась імені дочки прометея. нащадками прометея називає леся українка всіх борців за волю. як зразок мужності, громадянської активності, титанічного духу виступає учасниця оборони свого краю у поезії "грішниця". ця дівчина ладна віддати своє життя за те, щоб не було на її землі ворогів. у циклі "сльози-перли" ліричний герой заявляє, що краще прийняти смерть, ніж жити в "ганебній неволі". мужнім борцем за щастя і долю україни був для лесі тарас шевченко. вірш "на роковини" розкриває палку самовіддану любов поета до своєї землі, нездоланність його духу. леся уславлює мужність, незламність поета-громадянина в поезії "якби вся кров моя уплинула отак". у поета є сила, яка не дозволяє коритись долі, а "будить у серці крики бойові". і вона до кінця залишилася вірною цьому життєвому девізу: у житті і у творчості. завдяки цій дивовижній духовній незламності іван франко свого часу із захопленням, із шанобливістю назвав цю тендітну, змучену недугою, але таку надзвичайну у своїй внутрішній красі і силі жінку «трохи чи не одиноким мужчиною на всю нашу сьогоча-сну є» яка дивна і яка промовиста оцінка!