: Світ української поезії за творчістю Лесі Українки Твір має бути з цитатами

Я була малою горда, —

Щоб не плакать, я сміялась.

Леся Українка

Кожен поет чи письменник вкладає у свій твір часточку власної душі, висловлює власні почуття і переживання, своє бачення світу. Відома українська поетеса Леся Українка вже з дитячих років дуже тонко відчувала добро і зло, правду і кривду. Хоча її власне дитинство можна було б назвати порою безхмарного щастя, якби не важка хвороба. Вона виростала в родині, де дітей оточили любов'ю і повагою з ранніх літ. Їх любили, ставилися до них турботливо, розуміли їх потреби.Власний біль Леся вміла тамувати. Зате чужий біль викликав у неї жаль і співчуття. Навіть тоді, коли чиїсь біди малювала уява чи навіювали літературні твори. Не на гордих переможців дивилася вона на малюнках до середньовічних балад" а на тих, хто прибитий до землі списом, готовий був умерти, але не здаватися.

Одна за одною постають такі картини, коли читаємо поезію "Мрії". Ось бранка сміливо відповідає поневолювачу: "Ти мене убити можеш, але жити не примусиш". Бранець-лицар, знемагаючи від рани, гукає:

Хто живий у сьому замку?

Хто тут має серце в грудях?

Другом будь, зійди на вежу,

Подивись на бойовисько.

Подивись на бойовисько,

Хто кого перемагає?

Ці мрії оживають і в уяві Лесі. І їй вже здається, що це вона сама знаходиться у полоні, закута в кайдани невидимою рукою. Але ж у неї в руках ще є зброя, вона може воювати. Лише поворушити рукою не дають кайдани. Лесі хочеться гукати так само, як відважному лицареві з її дитячих мрій:

Хто живий? Зійди на вежу,

Подивися наоколо!

Вона готова, наче той лицар, пролити кров за чесний стяг. Сміливі та відважні слова знаходила для своїх віршів Леся Українка.

З самого дитинства поетесу називали ніжно і ласкаво — Лесею. Повне її ім'я Лариса Петрівна Косач. Мовознавці стверджують, що ім'я Лариса походить з давньогрецької мови. Одні вважають його походження від слова, що означає "приємна", інші — від слова "чайка".

У житті Леся Українка була, справді, лагідною і доброю, уважною до людей. Але в поезіях відкривалася інша Леся — смілива і відважна, як чайка, що не боїться розсікати слабкими крильми грозові хмари.

Объяснение:

я не знаю правильно це чи ні ну хай вже буде

Сравнение гринева и швабрина герои повести пушкина петр гринев и алексей швабрин сразу же привлекают внимание читателя. главными героями повести являются два офицера, служившие в белогорской крепости. проследив за их судьбами, мы сможем понять, что значит честь офицера, человеческое достоинство. петр андреевич гринев – молодой офицер, происходящий из знатного военного рода. службу проходит в белогорской крепости. алексей швабрин – не отличающийся примерным поведением солдат, переведенный из-за дуэли, на которой противник швабрина был убит, в белогорскую крепость. судьба столькнула гринева и швабрина в белогорской крепости. автор подчеркивает некую схожесть характеров молодых людей. но что же тогда помешало им стать друзьями? по-моему, причина в воспитании. петр андреевич никогда не испытывал одиночества, ни в чем не нуждался, ему повезло с родителями. швабрин же, напротив, с раннего возраста был лишен родительской ласки и заботы. детство обеих героев имело огромное влияние на формирование их характера и совести. гринев стал добрым, смелым, отзывчивым и надежным, а алексей – лживым, циничным, жестоким. эти качества своих персонажей пушкин открывает читателям не сразу, а постепенно, побуждая нас анализировать каждый поступок молодых людей.