ТЕСТ ПО ЕНЕЇДІ 1. Як Іван Котляревський характеризує Енея на початку твору?
2. Що змусило Енея залишити Трою?
3. Для чого Юнона пішла до Еола з хлібом і сіллю?
4. Як зреагував Еней на бурю в морі?
5. Яку майбутню долю передрікав Юпітер Енеєві.
6. Як Дідона зустріла троянців і який вигляд вони мали?
7. Як змінилося становище троянців у гостях?
8. Що змусило припинити гуляння троянців у гостях?
9. Як страждала цариця від самотності і горя?
10. Що на Сицилії вирішує організувати Еней?
11. Який віщий сон наснився Енею?
12. Яку шкоду вмовляла вчинити Сицилійським жінкам Ірися за наказом Юнони і чи вдалося це їй?

у творчості т. г. шевченка багато уваги приділялось і долі жінки: їх безправність, беззахисність, трагізм долі - завжди хвилював поета. можливо, тому, що рано пішла з життя його матір, можливо, тому, що доля коханої оксани тяжко зранила душу поета, можливо, тому, що була тяжкою доля його сестер.              у поемі "наймичка", яку поет написав 1845 року, розповідається про долю ганни - матері, яка не в змозі виростити сама дитя, підкидає сина багатим бездітним людям, а сама йде до них наймичкою, щоб бути біля своєї дитини, хоч і не маючи можливості сказати, що вона його мати.              коли в класі вчителька читала цю поему т. шевченка, було тихо, всіх схвилювала доля ганни.              слухаючи поему, я була вражена силою материнської любові. як же вміла ганна глибоко любити, яку мала велику силу волі! адже вона ніколи не думала про себе - всю себе віддала синові. ганна любила сина мовчки, і він відчував її любов, дивуючись із почуттів сторонньої, як він вважав, жінки.              мені боліло серце, коли ганна відмовилася бути за матір маркові на весіллі, хоча й розумію, як би їй це було нестерпно.              коли читали рядки поеми про останнє повернення ганни з києва, я була схвильована тим, якою доброю жінкою була ганна, як вона любила не тільки марка, а і його дружину, і його дітей. мені здасться, що якби ганна розповіла маркові раніше, що вона - його матір, то все у них було б добре. я впевнена, що марко зрозумів би свою рідну матір, більше того - він захоплювався би нею, її вчинком.              останні рядки поеми не можна слухати без сліз. усе життя мріючи сказати маркові, що вона його матір, в кінці поеми, лише перед самою смертю, ганна відкриває таємницю синові:                             " мене! я каралась              весь вік в чужій хаті              прости мене, мій синочку!               я твоя мати".              та й               зомлів марко,              й земля задрижала.              до матері -              а мати вже спала!                             жертовність ганни-матері, її безмежну материнську любов т. шевченко підніс до найвищих надбань людства. поет низько схилявся перед образом матері, яка оберігає своє дитя.              під час читання поеми у мене наверталися на очі сльози - сльози від захоплення образом ганни, її великим люблячим серцем. маркові, я впевнена в цьому, дуже поталанило. бо й сьогодні, на жаль, є діти, які ніколи не зві такої сили материнської любові. я сиділа мовчки й думала, чому ганна - мати-покритка, кріпачка, знайшла вихід для себе, для своєї дитини, чому ж сьогодні є матері, які відмовляються від своїх дітей? чого ж бракує цим матерям? і ви знаєте, я знаю чого - їм бракує вміння любити, бракує материнської любові.