Давайте только без Т9 Час написання роману «Герой нашого часу» – це час …
Выберите один ответ:
поширення неординарності
гоніння волелюбної думки
вседозволеності

Черт же его дернул ночью с пьяным разговаривать!.. Впрочем, видно, уж так у него на роду было написано...

Больше я от него ничего не мог добиться: он вообще не любит метафизических прений.

Конец

[1] Благодарю вас, сударь (фр.).

[2] Позвольте... (от фр. permettez).

[3] На мазурку... (фр.).

[4] Руку и сердце (фр.)

[5] Комедия окончена! (ит.).

[6] за (лат.).

[7] против (лат.).

Коментар

М. Лермонтов у романі "Герой нашого часу" продовжує традиції Пушкіна в розкритті образу свого сучасника, людини неординарної, талановитої, яка в силу різних обставин не змогла стати видатною особистістю, що вплинула б на розвиток історії своєї країни.

Перед читачем постає безліч питань, починаючи з самої назви роману — "Герой нашого часу". Випереджаючи питання, що прозвучать на адресу автора, Лермонтов у передмові до роману каже: "Герой Нашего Времени, милостивые государи мои, точно портрет, но не одного человека: это портрет, составленный из пороков всего нашего поколения, в полном их развитии".

Що штовхнуло письменника на створення такого образу? Звернемо увагу на час написання роману: 1837-1840 — роки жорстокого гоніння влади будь-якої волелюбної думки. Після подій 1825 року — грудневого повстання декабристів на Сенатській площі, роботи таємних спілок "Південне товариство", "Північне товариство", "Товариство об'єднаних слов'ян" — імперський уряд Росії робив все, щоб подібне не повторилось. Придушення неординарності, підозра до кожного, хто виділявся серед сірості і буденності, висіла, як дамоклів меч, над усім поколінням сучасників Лермонтова. Тому і вбачає поет призначення свого покоління сумним:

Печально я гляжу на наше поколенье!

Его грядущее — иль пусто, иль темно,

Меж тем, под бременем познанья и сомненья,

Богаты мы, едва из колыбели,

Ошибками отцов и поздним их умом,

И жизнь уж нас томит, как ровный путь без цели,

Как пир на празднике чужом.

("Дума")

Дати розгорнуту характеристику свого покоління, прослідкувати внутрішній стан героя, проникнути у потаємні куточки людської душі, пояснити всі порухи людської психіки — все це можливо було зробити засобами морально-психологічного роману.

На відміну від соціально-психологічного роману, морально-психологічний більше націлений на вирішення чи поставлення питань моральності поведінки не одного героя, а всього суспільства, яке він представляє.

Перед письменником постає задача знайти моральні орієнтири, бодай розтяти всі виразки хворого суспільства.

З філігранною точністю, як досвідчений хірург, автор "препарує" душу свого героя Печоріна, шукає причини і наслідки трансформації психіки людини, її егоцентричних прагнень, що призводять до трагедії особистості і всіх, хто оточує її.

Цим пояснюється і своєрідна композиція твору. Роман складається з п'яти повістей: "Бела", "Максим Максимич", "Тамань", "Княжна Мері", "Фаталіст".

Твір можна вважати першим досвідом філософського роману, що відкрив шлях Достоєвському і Толстому. Свою головну настанову Лермонтов сформулював наступним чином: "История души человеческой, хотя бы самой мелкой души, едва ли не любопытнее и не полезнее истории целого народа".

Відповідне розташування глав пов'язане, в першу чергу, з автором-оповідачем, який і є своєрідним дослідником душі головного героя.

Лермонтов користується прийомом непрямої характеристики Печоріна: спочатку події сприймаються очима Максима Максимич (повість "Бела"), потім — очима оповідача ("Максим Максимич"), а далі, у "Щоденнику" (повісті "Тамань", "Княжна Мері", "Фаталіст"), — через внутрішній монолог, аналіз подій, вчинків — самим героєм.

Цель урока. Проанализировать причины возрастания по­требности в общении со сверстниками; особенности общения в подростковом возрасте.

Изучаемые во Потребности в общении со сверстниками в подростко­вом возрасте.

2.            Конфликтные ситуации в подростковой среде и пути их разрешения.

3.            Определение к общению.

Изложение учебного материала

1.            Обратить внимание учащихся, что подростковый воз­раст — это период, когда потребность в общении со сверстни­ками становится одной из центральных. Вырабатываются на­выки социального взаимодействия, умение подчиняться коллективной дисциплине и в то же время отстаивать свои права, соотносить личные интересы с общественными.

2.            Проанализировать возможные причины возникновения конфликта и пути разрешения конфликтной ситуации.

Можно рассмотреть три подхода к разрешению конфликт­ной ситуации: «атака», «уход» и «компромисс». В случае атаки необходимо повернуться лицом к проблеме, проанализировать ее детально и определить эффективный ход действий.

Если этот вариант не удался и в отношениях ничего не ме­няется, следует рассмотреть вариант ухода («бегства»).

Третий подход — «компромисс», т. е. пересмотр ситуации, сложившейся между конфликтующими сторонами. Уважающие себя люди свободно идут на компромиссы, однако в принци­пиальных во компромиссы неприемлемы.

3.         В заключение урока целесообразно предложить учащимся тест для оценки к общению (см.: Основы безопасности жизнедеятельности: справочник для учащихся / А. Т. Смирнов, Б. О. Хренников, Р. А. Дурнев, Э. Н. Аюбов. — М Контрольные во Какое значение имеет общение со сверстниками в ста­новлении личности человека?

2.            Какую роль вы отводите родителям при разрешении конфликтных ситуаций со сверстниками?

3.            Какие качества вы считаете наиболее привлекательными в коллективе сверстников для установления более тесного об­щения с ними?

Объяснение: