12 Цікавих фактiв про Вініченко

1) Любив гратися у ризиковані ігри.

2) Досконало оволодів декількома мовами – російською, латинською, грецькою, німецькою та французькою.

3) Його неодноразово ув’язнювали. Але Винниченку вдавалося тікати з в’язниці. Саме тому він довгий час провів у еміграції та жив під чужим прізвищем.

4) Дітей у Винниченка та Ліфшиц не було.

5) З 1928 року він виробляє власну «філософію щастя» в якій говорилось: ««Насчёт совета, как не болеть, то он очень простой: не есть ни мяса, ни рыбы, ни даже вареного ничего. Только одни фрукты, орехи и сырые овощи».

6) 25 років свого життя Винниченко прожив у французькому містечку Мужен, біля Канн, у власному невеликому будинку, де займався літературною творчістю і живописом.

7)  З малечку відрізнявся від своїх ровесників надзвичайною пам’яттю і любов’ю до книги – опанував читання в ранньому віці.

8)Написав більше 100 оповідань, п’єс, памфлетів, 14 романів, 40 записних книжок, 10 романів.

9) Де родина Винниченків брала кошти на життя у Франції та у інших європейськох країнах? Жили вони бідно. Спочатку це були нагонорари, які сплачували драматургові театри Європи, потім – у Мужені вирощували овочі, продавали їх.

10) Мало хто знає, що Володимир Винниченко був талановитим художником. Його 74 оригінальні малярські роботи та 4 альбоми з малюнками аквареллю, нещодавно повернулися в Україну.

11) Юні однокласники-паничі дорікали відміннику холопським походженням, дражнили “свинопасом”. Та Володимир мав незалежну вдачу, він не корився гімназійним інструкціям із виховання “добропорядного російського інтеліґента”. Завжди говорив українською, хоча в ті часи це було заборонено.

12) Гітлер пропонував Винниченкові очолити маріонетковий уряд на окупованій території Україні, але той відмовився.

«Байка (від давньорус. баять, баити, тобто говорити, розповідати) – невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру. Життя людини відображається у ньому в образах тварин, рослин чи речей або ж зводиться до умовних стосунків».

Объяснение:

Якщо давньоукраїнські байки писалися старослов’янською мовою з великою кількістю русизмів і полонізмів, силабічним віршем або здебільшого прозою, то поетика нової української байки кардинально відрізнялася: автори використовували розмовну мову, знижену лексику, елементи бурлеску, вільний вірш (різностопний, ямбічний вірш). За основу творів брали мандрівні сюжети, український фольклор, досвід давньогрецьких, римських, французьких, польських, російських письменників.