Який вид покарання за порушення законності був поширеним в Київській державі?

У Київській Русі існували такі види покарань віддання на поталу та віра. Відшкодування нанесених збитків здійснювалось за до різноманітних штрафів: головництво, урок, повернення крадених речей. Віддання на поталу («поток і розграблення») було вищою мірою покарання за Руською правдою. Злочинця та його сім'ю виганяли з общини, а майно конфісковували на користь общини (пізніше — на користь князя). З часом під відданням на поталу стали розуміти фізичну розправу і конфіскацію майна. Це покарання призначали лише у трьох випадках: за вбивство під час розбою, крадіжку коней та підпал. Наступним за тяжкістю видом покарання була вира — штраф, який призначався лише за вбивство[3]. Вира була грошовим стягненням, яке йшло на користь князя. Найбільш поширений розмір вири — 40 гривень. Це був дуже великий штраф. За цю суму можна було купити 20 корів або 200 баранів. Рядовий общинник, який присуджувався до уплати віри, потрапляв у тяжке становище. Виходом для таких людей був інститут дикої вири — штраф, який платила община сама або разом з правопорушником. За завдання каліцтва, важких тілесних ушкоджень призначалося полувир'я — 20 гривень.

Решта злочинів каралися «продажем», під яким розуміли штраф у розмірі від 1 до 12 гривень. «Продаж» надходив до князівської казни, а потерплий отримував «урок» — грошове відшкодування за завдані йому збитки. Родичі вбитого отримували грошове відшкодування, яке мало назву головництво. Більшість дослідників приходять до висновку, що головництво стягувалось в тому ж розмірі, що і вира.

Индустриялык коом — «бүгүнкү типтеги» коомдук системалардын келип чыгышын мүнөздөгөн социологиялык теория түшүнүгү. Индустриялык коом жаңы доордун мезгилинде Батыш Европада калыптанып, 20-кылымдын 50-60-жылдарында кеңири таралган (Р. Арон, У. Ростоу, Д. Белл жана башкалар) концепция. Бул терминдин чыгышы А. Сен-Симонго таандык. Индустриялык коомдун структураларынын тарыхый калыптануусу модернизация концепцияларында изилденет. Индустриялык коомдо төмөнкү процесстер байкалат: өндүрүшгү механикалаштыруу жана автоматташтыруу, техникалык жаңыртууларды колдонуу, шаарлардын өсүшү, байыркы коомдук түзүлүштөр (патриархалдык үй-бүлө) жоюлуп, балдардын төрөлүшүнүн төмөндөшү, билим алуу түрлөрүнүн пайда болушу, урбанизация, базар экономикасы, ишкерлердин социалдык топтору жана жалданма жумушчулар, демократия жана укуктук мамлекет менен мүнөздөлгөн өнөр жай коомунун өнүгүшү жана башкалар Индустриялык коом либералдуу коомдордо да, ошондой эле авторитардык-этатисттик режимдерде да өкүм сүрө алат. 20-кылымдын аягында Индустриялык коомдон постиндустриялык коомго өтүү башталды. Индустриялык коом социалдык системалардын эволюциясынын бүткүл-дүйнөлүк тарыхый процессинин бир баскычы катары каралат.