План:
I. Кожний дев'ятикласник задумується над своїм майбутнім.
||. Нелегко обернути життєвий шлях.
1. Необхідно пізнати себе: свої здібності, нахили, можливості.
2. Чиїх порад потрібно дослухатися.
3. Обирати навчальний заклад потрібно вдумливо.
4. Як готуватися до втілення своїх планів.
|||. «Тільки той досягає мети, хто іде».

Життя буває різним, але кожному хочеться бачити себе у майбутньому радісним та щасливим. У всі часи людство приваблювало майбуття. Людям завжди хотілося випередити час, дізнатися, що ж їх чекає далі. Але час минав...

Колись я, як і всі діти, змінювала свої бажання щодо професії. Спочатку мені хотілося бути лікарем, потім вчителем і навіть дизайнером одягу... Та все це залишилося у дитинстві, у мріях. Зараз я тільки у шостому класі, але певна, що професію свою ще не обрала.

Щоб уявляти своє майбутнє, треба насамперед поставити перед собою ціль і намагатися досягти її. Тоді легше жити, бо людина знає, що їй потрібно від життя, знає, чого саме вона хоче.

Моя мета зараз — добре вчитися. Я вважаю, якщо захотіти, то все обов'язково здійсниться. Звичайно ж, майбутнє своє я уявляю світлим, хорошим. Варто лиш вірити у свої сили, у себе.

Командир оренбурзького корпусу, певно побоюючись неприємностей за малюнки шевченка, виконані для експедиції, запитує офіційно шефа жандармів орлова, чи можна дозволити шевченкові малювати під доглядом начальства. орлов запитав про це царя, але цар не дав дозволу. певно, з тих причин, коли бутаков здав до штабу всі матеріали і альбом берегових видів аральського моря, зроблений шевченком, альбом та малюнки не були долучені до справи, тому що автор їх був політичним в’язнем, і шевченко подарував їх офіцерові карлові герну в оренбурзі, в домі якого жив і з яким був у добрих взаєминах.