Докладний переказ твору співець правди,краси,добра.

великий український поет, максим рильський, народився під березневими туманними зорями, коли прокидається вода і пролісок замріяним оком дивиться на землю. ще в ранньому дитинстві його рука потягнулася до письма, душа - до краси, а серце - до людини, це і стало отим продовженням, що не має ні кінця, ні краю, як наколихане вітром зерно, як велич духу людини.

з романівських полів, лук і осель з’явилися в поезії рильського роси та сльози, які  заблищали на вершині світової поезії. крізь усе своє поет проніс єдиний заповіт: "усе для людини і завжди з людиною".

він був закоханим у людину, працю, творив добро, ніс прекрасне, чинив радість. навіть чиємусь весіллю він радів, як своєму, та сумував із тим, у кого трапилося лихо, намагаючись зробити усе можливе, аби подолати його.

слово максима рильського ми звемо чародійним, бо воно  справді чародійне, немов степове джерело, що бере свою красу із самої природи.