Притаітися одинадцять стіл поділить на слоги

при\та\їти\ся

од\ин\ад\цять

"козак-мамай". образ його став широко відомим завдяки сотням картин, виконаних самодіяльними худож­никами впродовж сторіч. сучасні національні, етнографічні музеї у своїх фон­дах зберігають картини і полотна, що напівзотліли і датуються  хvп - хіх сторіччями. цей же образ відважного воїна розбурхує творчу думку й сучасних майстрів художньої культури. козака-мамая на таких картинах завжди малювали з кобзою, що є символом співучої душі народу. кінь на картині символізував народну волю, дуб — його могутність. часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. це були речі, пов'язані зі смертю козака — спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу — вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, в якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю. слід зазначити, що такі картини малювали на полотні, на стінах будівель, віконцях, кахлях, скринях, посуді, вуликах і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: «я козак-мамай, мене не займай». це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи. згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашали домівку, а й розповідали про смаки та світогляд хазяїв.