Установіть відповідність між напрямом Просвітництва та тим на що спирались його представники (автори) : (2б)

1. Сентименталізм А. Антична література

2. Романтизм Б. Правдиве відображення подій

3. Реалізм В. Почуття людини

4. Класицизм Г. Світ фантазій та мрій

      видатний поет-мислитель г. с. сковорода був і зачинателем української літературної байки. у 1774 році він склав збірку "басні харьковскія", до якої увійшли тридцять байок. у них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду.        кілька байок г. сковорода присвятив злободенній темі про справжню цінність людини. такою є байка "ворона і чиж". автор показав короткозорість і егоїзм ворони, яка назвала чижа жабою за те, що він зеленого кольору. хоча ворона своїм співом більше нагадує квакання жаби. у кінцевому афоризмі - мораль байки: про людину слід судити не за зовнішніми якостями, а "сердце и нравы человеческие, кто он таков, свидетельствовать "        у своїх байках г. сковорода доводив, що гідність людини визначають не титули й багатство, а її праця й чесність. у байці "голова і тулуб" автор засудив паразитизм і чванливість панів. провідною темою більшості творів г. сковороди є тема "сродної праці", бо він вважав, що єдиним джерелом людського щастя є вільна праця за покликанням. найповніше розкриває віру автора у величезне значення праці байка "пчела і шершень". вона виражає погляди сковороди на життєву необхідність трудитися, прославляє працю на благо суспільства й засуджує паразитичне існування ледарів та нероб. шершень насміхається з бджоли, що вона працює на інших, а бджола-трудівниця засуджує тих, хто живе за рахунок інших, хто від народження лише п'є та їсть. г. сковорода різко засуджував дармоїдство поміщиків, називав їх шершнями або трутнями суспільства.        у своїх байках г. сковорода описав мисливського собаку, найвеселішого і оді, коли полює зайця; змалював нудьгу бджоли, яка вмирає, хоча й замкнена була в достатку, бо не може літати, збираючи мед із запашних квітів.        отже, у своїх байках сковорода утверджував високоетичні істини, осуджував штативні явища у суспільному житті, висміював недоліки й людські вади. а ще байкар закликав до чесності й справедливості, розсудливості й працелюбності.