Твір на 10 речень,на тему " В'єдності сила народу"

Ми живемо в суспільстві, де кожного для трапляється чи то якась несподіванка, неприємна чи радісна подія. Сила кожного народу - в єдності. Була б це війна, щастя, успіх, народ повинен бути разом.

Гарним прикладом єдності є громада тухольців. Громада Захара Беркута - звичайні люди, які одержали перемогу. Захар Беркут говорив : "Доки ви будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". Дійсно, ці слова є філосфськими. І ми повинні брати приклад з такого народу!

Объяснение:

Пробачте що не 10 речень

      ніна бічуя "шпага славка беркути".

      цитатна характеристика лілі.

      «просунулась у двері світло-руса пелехата голова».

      «нова учениця виявилася просто-таки незвичайною дівчинкою. по-перше, знала ійську мову так само добре, як українську… по-друге, безліч разів виступала по телевізору в дитячих передачах, по-третє, знімалася в кіно. по-четверте, вчиться у ій студії театру».

      «під час перерви вона сідала на учительський стіл, гойдала довгими ногами в строкатих панчохах і, страшенно горда з загальної уваги, перелічувала усі свої таланти».

      «у мене є мільйон фотографій… що? ти не чула про ганну романюк? а хто така майя плісецька - ти знаєш? а що таке па-де-де і батман - ти знаєш? »

      «лілі показувала і па, дівчатка пробували повторити за нею кожен рух, а хлопчаки і чмихали зневажливо, і чудувались, і розпитували».

      «вона й сама не довго ображалася, що її перестали слухати і розпитувати про знімання в кіно. мугикала пісеньки на уроках, носила в клас паяца з великим червоним ротом від вуха до вуха: натягне клоуна на долоню, а він вклоняється, плеще короткими ручками і показує язика».

      «а після кожного зауваження за якийсь вибрик кумедно морщила ніс і дуже щиро обіцяла: «я більше не буду, от побачите! »

      «часом траплялося, що лілі раптом серйознішала, її захоплювали незвичайні ідеї, і вона завзято бралася їх здійснювати».

      «я відкриваю курси ійської мови. записуйтесь. от побачите - я буду найкращою у світі вчителькою».

      «діти приходили на заняття, ніби це й справді були курси. лілі повчала їх з поважною міною, почепивши на носа невідомо де роздобуті окуляри. розмовляла тільки ійською мовою і вимагала у відповідь того ж. цілих два тижні на уроках ніхто не порушував дисципліну».

      «а потім дівчинка не з’явилася на заняття. діти сиділи і чекали. хтось уже запропонував іти додому, коли на порозі врешті стала "вчителька". обличчя в неї аж палахкотіло рум’янцем, коротка зелена куртка вся змокла від снігу, а в руках лілі тримала зв'язані докупи "

      «і обвела товаришів безтурботним, упевненим поглядом людини, якій усе легко минається».

      «лілі було дуже соромно, але ж хіба годиться отак відразу каятись! »

      «лілі стояла, хмикаючи, доки вони виходили, а потім жалібно схлипнула, сіла за парту і, затулившись мокрим холодним рукавом, довго плакала в порожньому класі…»

      «а іншого разу вона надумала ставити п’єсу про попелюшку, і, звичайно, головна роль належала їй. однак виявилося, що по ходу дії попелюшці необхідно співати. а лілі, на жаль, уміла все на світі, крім цього».

      «і ніхто з них поняття не мав, що ліда напередодні говорила попелюшці: «добре тобі, ти будеш на сцені, а я за завісою…» «лілі півночі зітхала, а вранці нагріла градусник біля груби, і мама здивовано обмацувала їй голову…»

      «у день вистави лілі почувала себе справжньою попелюшкою. бідна, бідна дівчинка! ніхто її не любить, не відає, яка вона хвора, яка самотня! лілі увійшла в роль: замикається на ключ у кімнаті і перед дзеркалом влаштовує виставу сама для себе. бідна маленька попелюшка! »