Доля авторів Русалки Дністрової

Зі спогадів «Пережите і вистраждане» Я. Головацького: «...Протягом 1835 і 1836 рр. я листувався з моїм другом з Пешта Георгієм Петровичем, сербським патріотом і літератором. Він обіцяв мені зайнятися друком і коректурою збірника творів в будимській друкарні за дозволом будимської цензури. В Угорщині цензура більш вільна, ніж у Львові, і ми думали, оминувши останню, пустити готову книжку нашу між люди. Я переписав майже всі статті із рукописної “Зорі” (стаття про Хмельницького десь загубилась у Шашкевича), ми додали деякі нові статті і назвали наш збірник “Русалка Дністрова”, - і я відіслав його Петровичу. Незабаром прийшов дозвіл цензури і чемний Петрович прислав мені рахунок за друк книжки на суму 400 гульденів. На радощах я написав письмо до директора Верещинського в Коломию, і він погодився дати...»

Врезультате развития капитализма в россии обострились противоречия между рабочим классом и буржуазией,что выразилось в увеличении количества забастовок на промышленных предприятиях, в бунтах крестьян против помещиков. пришедший на царствование царь николай второй решил устранить эти противоречия с небольшой победоносной войны,которая произошла в 1904 году.однако армия и военно-морской флот оказались не готовы к войне с японией,что к поражению армии под порт-артуром и гибелью эскадры в битве при цусиме.