.
Якщо пізніше то тільки 20..

Пісня співається, а дума виконується речитативом, тобто повільним проказуванням, наближеним до співу
2.дума на відміну від пісні має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування.
3.Думи відзначаються також молитовною формою.
4.За обсягом думи більші, ніж історичні пісні, складніша їхня будова

Вій знаменитий «заповіт» тарас шевченко написав 25 грудня 1845р. в м.переяславі під час важкої хвороби. у грудні 1845р. шевченко гостював на переяславщині у поміщика-декабриста с.н. самойлова і тяжко захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в переяслав до козачковського. тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. але до всього треба бути готовому, якщо раптом смерть, то треба сказати людям останнє слово. нелюдськими зусиллями перемагаючії хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. на папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова: як умру, то поховайте отакі події наштовхнули шевченка до написання «заповіту». але поштовх ще не є причиною. якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30-40-х роках xix століття, сповнений глибокого революційного змісту. поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843-1845 рр. відвідавши знедолену свою вітчизну, проїхавши сотні сіл полтавщини і київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по україні. побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. він побачив усе, вислухав усіх зробив висновок: , кайдани порвіте.