напишите или скиньте текст:твір-роздум на тему «З яким звіром я себе асоціюю !

Я люблю всіх тварин, але найбільше мені подобаються собаки. Собака – це тварина з якою я себе асоціюю. Я повністю можу погодитися з цим твердженням. Ці тварини приносять радість людині, вони завжди готові пограти з тобою, і будь то м'ячик, палиця або кісточка. Вони охороняють свою територію від сторонніх і захищають своїх господарів. Собаки віддані своєму господареві, їх легко приручити і навчити.

Існує дуже багато порід собак. Є маленькі собачки, є великі, є пухнасті і короткошерсті, є руді, білі і чорні. Кожен собаківник заводить саме ту собаку, яка йому більше до душі.

Але всі вони віддані своїм господарям, який би породи вони ні були. Вони прив'язуються до своїх господарів, як жодна інша тварина. Собаки відчувають зміни в настрої господарів і переймають переживання на себе.

Іноді трапляється так, що поведінка господарів собак залишає бажати кращого, проте собаки все одно вважають їх найкращими і коханими.

За собаками потрібно доглядати. Вони віддають нам тепло і любов, захищають нас і наш будинок. Часто наші чотириногі друзі лікують наші хвороби. Якщо вони довго не бачать свого господаря, то починають нудьгувати і сумувати. Але коли ми знову зустрічаємося, то дуже щасливі, тому що собака дуже чекає нас і радіє нашого приїзду.

Собаки для нас самі вірні й віддані друзі. Їх треба любити і просто радіти тому, що вони у нас є, знати, що тебе хтось чекає вдома, сумує за тобою і любить тебе.

українська держава переживала різні часи, часто дуже складні. коли здавалося, що більше не існує ні країни, ні нації. заборонялося писати, друкувати, навіть розмовляти українською мовою.

але навіть у такі часи знаходилися люди, які будили народ, нагадуючи хто ми є. наша нація пережила не одне століття пригноблення, тому нам складно бути гордими за свою батьківщину. майже половина людей не вміють розмовляти рідною мовою, як же їм боліти душею за україну та за українську націю. більшість населення ще кілька років назад сумувала і була придушена звісткою про розпад срср, гадала, що тепер життя неможливе. але ми вижили !

вже зараз люди починають розуміти, що ми -українці. діти, що народжуються, вже не знають національного приниження. ми вивчаємо рідну мову, рідну історію, своїх видатних людей. ми знаємо, що нам є чим і ким пишатися. нам є на кого рівнятися.

вважаю, в української нації є майбутнє і воно залежить від нас !