Яким богам поклонялися давні єгиптяни?

Серед давніх вірувань єгипетська релігія чи не найскладніша. Єгиптяни вшановували божества, утілені в образі людини, тварини або в образах, які поєднували ті й ті риси. Обожнювали також явища природи, небесні тіла. Про життя богів, створення світу оповідають міфи. Так, в одному з міфів ідеться про Озіріса - володаря потойбічного світу.

Колись, дуже давно, вірили єгиптяни, країною правили боги. Озіріс був богом-царем, він навчив людей рільництва, виноградарства, осілого життя, співів, танців, музики, навчив також шанувати богів. Брат Озіріса, Сет, був утіленням зла, насильства та руйнувань. Сет заманив брата в пастку й убив його. Дружина Озіріса, Ізіда, знайшла тіло чоловіка й оживила його. Бог Озіріс воскрес, але не захотів лишатися на землі, а став правити в царстві мертвих та чинити суд. Віру в Озіріса втілено в господарському календарі давніх єгиптян. Посуху в травні-червні вони пов’язували зі смертю Озіріса. Коли ж розливалися води Нілу, зеленіли поля та дерева, єгиптяни знали - ожив Озіріс. Владу над людьми Озіріс передав синові Гору. Бог Гор став покровителем влади фараона, він уособлював небо та світло. Зображували Гора з головою сокола.

Допомагав Озірісу порядкувати в царстві мертвих бог Анубіс - його зображували з головою шакала. Анубіс охороняв могили та мумії, супроводжував душі померлих у підземний світ.

Міфи (з грецької «оповідь», «переказ) - розповіді, у яких утілено уявлення давніх людей про світ і його будову.

Особливою повагою користувався бог мудрості Тот - у нього голова птаха ібіса з довгим дзьобом. Це він навчив людей читати й писати - вважали давні єгиптяни.

Найшанованішим богом давніх єгиптян був бог сонця Ра. Інші його імена - Амон і Амон-Ра. Міфи розповідають, як щоранку Ра на золотому човні випливає з-за східних гір і рухається по небу на захід. Зображували бога Ра в людській подобі, здебільшого з головою сокола. На голові бога осяйно виблискує сонячний диск, який дарує світу тепло й світло. З появою Ра оживає природа, прокидаються люди та птахи. Але ось день хилиться до вечора, бо човен Амона-Ра спускається з небес: на західному краю неба запливає у ворота підземного царства.

Бог Ра, Атум, Шу,Осіріс...богині Ісіда, Тефнут.

Объяснение:

Культурно- период в развитии человечества, когда основные орудия труда и оружие изготовлялись главным образом из камня и ещё отсутствовала обработка металлов, употреблялись также дерево и кость; на позднем этапе к. в. распространилась и обработка глины, из которой делалась посуда. через переходную эпоху —  энеолит  к. в. сменяется бронзовым веком (см.  бронзовый век). к. в. совпадает с большей частью эпохи первобытнообщинного строя (см.первобытнообщинный строй) и охватывает время, начиная с выделения человека из животного состояния (около 1 млн. 800 тыс. лет назад) и кончая эпохой распространения первых металлов (около 8 тыс. лет назад на древнем востоке и около 6—7 тыс. лет назад в европе).                 к. в. делится на древний к. в., или палеолит, и новый к. в., или неолит. палеолит является эпохой существования ископаемого человека и принадлежит к тому отдалённому времени, когда климат земли и её растительный и животный мир довольно сильно отличались от современных. люди эпохи палеолита пользовались лишь оббитыми каменными орудиями, не зная шлифованных каменных орудий и глиняной посуды (керамики). палеолитические люди занимались охотой и собиранием пищи (растения, моллюски и рыболовство только начинало возникать, а земледелие и скотоводство не были известны. люди эпохи неолита жили уже в современных климатических условиях и в окружении современного животного и растительного мира. в неолите наряду с оббитыми распространились шлифованные и сверлёные каменные орудия, а также глиняная посуда. неолитические люди наряду с охотой, собирательством, рыболовством начали заниматься примитивным мотыжным земледелием и разводить животных. между палеолитом и неолитом выделяют переходную эпоху — мезолит.