( ) Выполните упражнения:

ответ.

..., dass viele Schüler den Test gut geschrieben haben.

..., wie wichtig die schnelle Lősung des Problems wäre.

..., dass man mehr Übungen machen soll.

..., warum so viele Fehler gemacht wurden.

..., wie er zu diesen tollen Ergebnissen gekommen ist.

..., wo unser Treffen stattfindet.

..., wohin wir am Wochenende fahren.

..., ob alle daran teilnehmen würden.

..., dass es zu keinen Problemen führen wird.

Einige Stellen aus dem Text müssen übersetzt werden.

Der Inhalt des Textes muss nacherzählt werden.

Die Fragen des Prüfers müssen beantwortet werden.

Ein Gesprächsthema muss besprochen werden.

Einige Sätze müssen ins Russische übersetzt werden.

Der Wortschatz muss geprüft werden.

Eine Kontrollarbeit muss geschrieben werden.

Объяснение:

Відповідь:

Монета «гривна» у Російській Імперії

Гривна продовжувала існувати до XVIII століття лише як вагова монета — «гривенка». Вона, до речі, ділилася на 48 «златників», а вони, в свою чергу, — на 25 «почок».

В ході грошової реформи Петра І з 1701 року було розпочато випуск дрібної срібної монети «гривенникъ», що була рівна десяти копійкам[1] , проте в деякі роки випуску номінал позначався як «гривня». Так з 1701 по 1704 рік карбувались гривенники із позначенням року випуску слов'янськими літерами. У 1705 році з'явилась «гривня», яка, доречі, була наймасовішою монетою з усіх петровських гривень. У 1713 році назва монети знову змінюється на «гривенникъ», а рік випуску відтепер позначається числом. За правління Катерини І монета знову називається гривнею, а за Анни Іоанівни — «гривенникъ». З такою назвою монету карбують за Єлизавети Петрівни і Катерини ІІ, на аверсах монет цих років почали зображати портрети імператриць.

Від часів правління Павла І номінал монети почали позначати в копійках (10 копійок), а назва «гривенник» зберіглась в російській мові дотепер.

                                              а також ось це

Назва «гривня» походить від прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на «загривку»). Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю.

Перше згадування «гривні» у значенні грошової одиниці зустрічається в «Повісті минулих літ». Тобто вже у VIII-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривня використовувалась як міра ваги і лічби. В ХІ столітті слово «гривня» набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. Монетні гривні проіснували до середини — другої половини ХІІІ століття, лише новгородські існували до кінця XV століття. Гривня існувала до XVIII століття лише як вагова монета — «гривенка».

Випуск гривневих банкнот розпочався завдяки прийняттю Українською Центральною Радою Закону «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів» від 1 березня 1918, і 6 квітня перші гривневі банкноти з'явилися в обігу. Випуск гривень продовжився проголошенням гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським, згодом був припинений і знову відновлений з приходом до влади Директорії.

Після поразки Директорії гривня припинила своє існування до 1991 року, коли в квітні 1991 року розпочалася робота над випуском нових грошей для Української РСР. В обіг гривня ввійшла згідно з Указом Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996. Грошова реформа в Україні проводилася 2—16 вересня 1996 року, і з того часу гривня є грошовою одиницею України.