Міні твір на тему тополя як символ українського фольклору

ТОПОЛЯ – символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності. Тополя край дороги – це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого…

Вона струнка і красива від ранньої молодості до зрілих літ. Уособлює тонку натуру, чутливу до впливу років та оточення: як з роками на тополі з’являється все більше засохлих гілок, так і людину з літами «обсідають» усе нові й нові проблеми – до невирішених старих додаються болючі нові, які вимагають вирішення. Так само, як тополя не любить рости одна, в основному, ми бачимо ряд тополь або хоча б декілька їх, так і людина не може жити самостійно: їй потрібна підтримка або хоча б присутність її рідних, друзів, знайомих.

Листя на тополі тремтить, як і на осиці, але з іншої причини: легенда каже, що під тополею лихий колисав на своїх колінах Іуду-немовля, майбутнього Христового зрадника – отож листя тремтіло від присутності нечистого і не гостя і від цього ж гілля тополине потягнулося вгору, до неба, втікаючи від «чортової колискової».

Вважають, що тополя здатна забирати з людей негативну енергію і очищати повітря від злих духів та всього шкідливого та нечестивого.

Її «зеленогороскопні» дні – з 4 по 8 лютого та з 5 по 13 серпня.

Вже епіграф до поеми "Євшан-зілля" говорить про нерозривний зв'я­зок людини з рідною землею, синівський обов'язок перед нею. У пролозі чітко виражена її ідея — засудження людей, які цураються своєї вітчизни, згубили свої зв'язки з нею. Це ті національні сироти, що виросли без материнського слова, без материнської ласки, приймаки , які не знають рідної неньки і блу­кають бурлаками по чужих дорогах, наймитами по чужих хатах.Відповідь:

Пояснення: