Місцева влада міста В вирішила погодитися з інвестором щодо будівництва потенційно небезпечного виробничого об’єкту (ПНВО). Відомі такі дані щодо об’єкту: ймовірність аварії становить u, густина населення (в середньому) в місті становить q чол. /км2 , розпилення ядовитої речовини можливе в радіусі r км. Загибель людей від стикання з ядовитої речовиною становить біля z%. Розрахувати рівень ризику смертності R. За результатами рішення зробити висновок щодо доцільності будівництва потенційно небезпечного виробничого об’єкту в межах міста В. Розробити рекомендації щодо зменшення негативних наслідків від діяльності ПНВО.

Найбільш прийнятною кількісною оцінкою небезпеки є ризик. Наслідки, або кількісна оцінка збитків, що спричинені небезпекою, залежать від багатьох причин, наприклад від кількостей учасників події, кількості та якості матеріальних цінностей, вкладених коштів і витрат на виготовлення матеріальних цінностей, кількості природних ресурсів тощо. Щоб привести наслідки небезпеки до спільного знаменника і визначити їх як шкоду, кожен окремий нещасний випадок, кожна аварія чи катастрофа повинні мати свою кількісну оцінку (кількість загиблих або поранених, площа зараженої території, ціна зруйнованих споруд, економічні наслідки підписання договорів тощо). Універсальним визначення збитків, заподіяних небезпекою, є:

– оціночний показник, вимірюваний в грошовому еквіваленті;

– частота, з якою небезпека може проявитися, або ризик (ймовірність) її виникнення. Тому ризик оцінюється як відношення числа несприятливих наслідків їх можливого числу за певний період часу або числа учасників подій:



де R – ризик;

Nh – число небажаних шкідливих для здоров’я наслідків, які вже виникли;

N – максимальне ймовірне їх число за конкретний період часу чи кількість учасників події.