Відповісти на запитання 1,2,4,5,6,8,9 в першому завданні на ст.13 та 1,3,4,5,6,7,8 на ст ❗

1. Назвіть головні воєнно-політичні цілі Німеччини, Австро-Угорщини, Великої Британії, Франції та Росії напередодні Першої світової війни та визначте основні причини Першої світової війни.

Між провідними державами світу загострювалися економічні суперечності, боротьба за ринки збуту продукції та джерела сировини, спричинені їхінми геополітичними інтересами. Поглиблювалося противостояння між двома угрупуваннями європейських держав – Антантою та Центральними державами. Особливої гостроти набув конфлікт інтересів Великої Британії та Німеччини. Ініціаторами розв'язання війни виступили правлячі кола Німеччини та Австро- Угорщини.

2) Визначте місце України в планах протиборчих сторін.

Кожна з країн прагнула досягти своїх геополітичних інтересів. Україна в них також посідала помітне місце через своє вигідне географічне положення та ресурси.

Німеччина сподівалася розчленувати Росію й оволодіти Польщею, Литвою, країнами Балтії, Білорусією та Україною. Особлива роль у цих планах відводилася українським землям, оскільки саме вони мали стати відправним пунктом для подальшого завоювання Німеччиною світового простору.

4) Битва на Марні

На Західному фронті німецькі війська підійшли до Парижа й форсували річку Марна. 5-12 вересня 1914р. тут відбулася грандіозна битва.

Німецьке командування, вважаючи, що французькі війська не здатні чинити опір, вирішило не обходити Париж із півночі, як передбачав«план Шліффена», а рухатися навпростець. Однак французька армія змогла швидко зосередити значні сили у вирішальних місцях боїв. Зокрема, частини паризького гарнізону, що внесли перелом у перебіг битви, були перекинуті до Марни на міських таксі. Це був перший в історії досвід використання автомобільного транспорту з військовою метою. До того ж напередодні два німецькі корпуси й дивізія були відправлені у Східну Пруссію, що ослабило німецьку армію. Французьким військам вдалося зупинити німецькі війська й перейти в наступ. За висловом французьких солдатів, відбулося «диво на Марні», у результаті якого Німеччина зазнала поразки. Проте головним результатом став провал плану бліцкригу.

5) Битва на річці Соммі

1 липня 1916 р. британське і французьке командування розпочало наступ на річці Соммі.

В битві на річці Соммі для підтримки атаки піхоти британська армія застосувала танки (18 машин). Вони повільно повзли, стріляючи з кулеметів у противника. Перелякані німецькі солдати залишали позиції і тікали. Завдяки танкам британські солдати на ділянці фронту в 10 км за п'ять годин просунулися впередна 4–5 км і зайняли три села. Раніше досягнення таких результатів вимагало тисяч тонн снарядів і десятків тисяч людських життів.Проте навіть застосування танків не до подолати добре укріплену багатокілометрову смугу німецької оборони. У листопаді 1916 р. битва на річці Соммі завершилася. Британсько-французькі війська просунулися в перед на ділянці фронту завдовжки в 35 км і вглиб до 10 км. Битва ще раз продемонструвала неспроможність тактики планомірного фронтальногонаступу. Стратегічна ініціатива остаточно перейшла до Антанти.

6) Брусиловський прорив

Успіху французької армії під Верденом

значною мірою сприяло те, що на Східному фронті, за наполяганням союзників, на початку червня 1916 р. перейшли в наступ російські війська, очолювані генералом Олексієм Брусиловим. Упродовж 4 червня – 29 вересня в результаті Брусиловсього прориву російські війська знову зайняли частину Волині, Галичини, Буковину й досягли Карпатських перевалів.

1) Під час Першої світової війни було використано нову зброю: танки, підводні човни, винищуващі, бомбардувальники, отруйні гази, далекобійні гармати, кулемети.

2) Флоти Англії та Німеччини:

Напередодні війни Німеччина та Австро-Угорщина приділяли значну увагу створенню свого військово-морського флоту, але не змогли випередити держави Антанти.

31 травня – 1 червня 1916р. у Північному морі, біля Ютландського півострова відбулася єдина за всю війну велика морська битва між британським та німецьким флотом.

В концепции просвещённого абсолютизма, главной идеей является понимание монарха (царя, императора) собственной ответственности за всех подданных, без исключения для каких-то сословий или классов. Подданные же, в свою очередь, должны оценить такое поведение государя и всячески его начинаниям.

Ключевые элементы политики просвещенного абсолютизма Екатерины Второй:  

Обеспечение повышения уровня жизни граждан – развитие медицины, науки, различных искусств, внедрение новых технологий.

Увеличение грамотности – развитие и популяризация общественного образования.

Передача части управленческих функций представителям общества — введение выборности судейских и административных должностей.

Экономический либерализм – снижение налогов, отмена монопольных прав лиц или организаций на добычу, производство и торговлю какими-либо товарами и ресурсами.

Равенство перед законом – одинаковые наказания и поощрения для всех граждан, вне зависимости от сословного происхождения, наличия связей или занимаемой должности.