.Пісня – це А жанр народної творчості, епічний сюжетний художній твір усного походження
Б ліричний віршований твір, який співається
В захоплююча розповідь про цікаві події життя
2.Суспільно-побутові пісні
А піднімають настрій, об’єднують людей, знайомлять з історичними подіями
Б відтворюють настрої певної соціальної групи, викликані певними явищами суспільного життя
В зображують хвилювання народу за своє життя, майбутнє
3.Основний мотив суспільно-побутових пісень –
А відтворення внутрішнього психологічного стану героя в певний момент його життя, викликаний певною подією чи явищем
Б яскраве зображення тяжкого життя народу
В заклик до боротьби за краще життя, єдності, до
4.Назвіть різновиди суспільно-побутових пісень.
5.Персоніфікація –це…
6.Коломийка –це
А жанр народної творчості, епічний сюжетний художній твір усного походження
Б дворядкова пісня в танковому ритмі, яка складається з двох чотирнадцятискладових рядків з паузою після восьмого складу
В невеликий прозовий твір, цікавий за змістом
7.Повість «Захар Беркут» написана у
А 1883 році Б 1885 році В 1882 році
8.Установіть відповідність між персонажем та ідеєю, яку він уособлює:
Персонаж Ідея
1.Захар Беркут А згоди, дружби, ладу й громадського порядку
2.Тугар Вовк Б державної мудрості народу, уболівання за свободу, волю
3.Максим, Мирослава В зради, підступності, зла, несправедливості
Г вірності, чесності, справедливості, довіри в стосунках
9.Захар Беркут уміло керував громадою, тому
А члени тухольської громади жили дружно, не бідували
Б Тухольщину й досі обминали неситі очі князів і бояр
В жителі Тухольщини були йому дуже вдячні
10. Тугар Вовк прийшов у село Тухля з
А м. Глухова
Б м. Києва
В княжого міста Галича
11.Установіть відповідність між персонажем та його зовнішністю:
Персонаж Опис зовнішності персонажа
1.Максим Беркут А Їхала на лови посеред гостей, гордо, сміло, мов стрімка тополя серед коренастих дубів…
2.Тугар Вовк Б Тухольський провідник, молодий гірняк, перший уралець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника.
3.Мирослава В Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця, грубим чорним волоссям, він сам подобав на одного з тих тухольських медведів…
Г Від самого досвіта в ловецькім таборі великий рух і тривожне дожидання. Ловецьке товариство вирушило з табору.
12. Визначте повчальний зміст слів: «Дурна звірюка той медвідь: самотньо держиться. Якби вони зібралися докупи, то хто знає, чи й стадо вовків дало би їм раду»
А Дружба – велика сила
Б Сам погибай, а товариша виручай
В Сила в єдності: щоб перемогти когось, треба триматися разом
13. Чи актуальна повість «Захар Беркут» сьогодні? Чим саме? Аргументуйте власну думку .

Семья, по Толстому, - это свободно- личностное, неиерархическое единение людей. Эту ростовскую традицию наследуют и вновь сложившиеся семьи, о которых идет речь в эпилоге. Взаимоотношения мужа и жены в романе не регламентированы ни обычаем и привычным этикетом, ни вновь вводимыми правилами. Они естественно устанавливаются каждый раз заново. У Наташи и Пьера совсем иначе, чем у Николая и Марьи: право первого голоса не предопределено ничем, кроме индивидуальных черт людей. Каждый член семьи свободно и полно проявляет в ней свою личность.

Для толстовских героев в самом деле неоценимо важны их «фамильная» общность и приобщенность к семейному приданию, традициям отцов и дедов. Когда французы вот-вот должны были подойти к Богучарову, княжна Марья ощущала себя « обязанную думать за себя мыслями своего отца и брата» : «...что бы сделали теперь, то самое она чувствовала необходимым сделать» . Подробные же заботы всецело овладевают Николаем Ростовым в тяжелую для семьи пору: он не отказывается от обязательства уплаты долгов, так как память об отце для него священна.

Семья, по Толстому, - это не замкнутый в себе, не отъединенный от всего окружающего клан, патриархально упорядоченный и существующий на протяжении ряда поколений (ей более всего чужда монастырская изолированность) , а неповторимо-индивидуальные «ячейки» , обновляемые по мере смены поколений, всегда имеющие свой возраст. В «Войне и мире» семьи подвержены качественным переменам, порой весьма значительным.

Таким идеалом в "Войне и мире" стала семья Безуховых.

Наташа внутренне слилась с Пьером, "отдалась.. .вся — то есть всею душой, не оставив ни одного уголка не открытым для него". Она перестала обращать внимание на "внешние" средства, нужные, как думали многие, для поддержания любви. Она не принимала красивых поз, не наряжалась, не пела, оставила общество, так как все это было слабо и смешно перед "чем-то твердым, как связь ее души с телом", что было между нею и мужем. Старая графиня материнским чутьем угадала, что "все порывы Наташи имели началом только потребность иметь семью, иметь мужа". И когда они появились, то она отдала им всю себя, служила только им и все интересы, вся жизнь ее были сосредоточены на них. Она исполняла любое желание Пьера, старалась угадать его мысли и волю. Окружающие замечали, что она спорит с ними словами мужа. Часто, когда они спорили, то Пьер находил в словах Наташи свою собственную очищенную от всего наносного мысль. Жена неосознанно была отражением его самого, впитывая в себя все лучшее, что находила в муже.

В эпилоге романа "Война и мир" Толстой возвеличивает духовное единение людей, составляющее основу семейственности. Создавалась новая семья, в которой соединялись, - казалось бы, разные начала — Ростовых и Болконских. "Как в каждой настоящей семье, в лысогорском доме жило вместе несколько совершенно различных миров, которые, каждый удерживая свою особенность и делая уступки один другому, сливались в одно гармоничное целое".