Записати речення, розставляючи пропущені розділові знаки, зробити синтаксичний розбір (підкреслити члени речення, надписати над кожним словом частину мови). I рядки старих верб і садки і розкiш густої трави усе блищить та сяє переливається на сонці

- аню, ти зараз не нічим не зайнята?

- та ні, зараз же перерва! ти хочеш щось спитати, михайлику?

- так, хочу. я бачу в тебе на парті якусь книжку про українську мову. що там такого цікавого?

- в цій книжці перераховані основні види помилок, які люди роблять в українській мові. тобто ті слова, які вони говорять неправильно.

- я щось не зрозумів. як це – говорять неправильно?

- наприклад, я скажу: «він не говорить на українській мові». а правильно буде в такому разі казати: «він не говорить українською мовою». або «він не володіє українською мовою».  

- і де ж тут помилка? «на українській мові» - це також правильно. мій батько говорить саме так.

- але ж це діалектна форма, а літературна мова визнає тільки «українською мовою».  

- а що ще є в твоїй книзі?

- багато різних прикладів. правильно вживати «торговельний центр» замість «торгівельний», «домагатися успіху» замість «добиватися», «стежити за тобою» замість «слідкувати»…

- слухай, аню, навіщо тобі взагалі ця книжка? чи тобі не все одно, яке слово вживати?  

- я вважаю, що людина має користуватися мовою грамотно та літературно.

- аню, мені здається, ти даремно втрачаєш час на цю дурну книжку. може, краще підеш подивишся новий сергієвій i pod? оце справжня річ! прогрес науки! і коштує – ого-го!

- залюбки піду подивлюся, це теж цікаво. але мова мене теж цікавить не менше. до того ж я планую брати участь у всеукраїнському конкурсі з української мови. і мені треба підготуватися.

- ну, якщо ти виграєш за це приз, тоді, може, і є причини сидіти над книгою… але це не для мене! то я пішов! приєднуйся до нас!

- добре, але спершу дочитаю приклад!