Доведіть, що твір "За Сибіром сонце сходить" за жанром – історична пісня

У творі описуютється реальна історична особа Устим Кармелюк

Пригляньмося до омелька кайдаша. вже немолодий, він більшу частину свого життя відробив на панщині, яка « на нього свій напечаток». працював він і після панщини, вже на себе, на свою сім'ю. «він був добрий і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх у руках. гроші втікали до шинкаря». читаючи це, співчуваєш старому, бо далі автор розкриває причину цього пияцтва. він каже, що кайдаш став заглядати в корчму, «запиваючи давнє панщинне горе». на прикладі старого кайдаша автор показує, як кріпацтво зламало людину. і хоч воно не вбило в ній трударя, але перетворило на п'яницю.  знайомлячись із марусею кайдашихою, помічаєш, що це насамперед сварлива жінка, гризлива свекруха, «наче люта змія». кріпаччина теж висушила її душу, знищила в ній добре, ніжне, ласкаве. тепер жадоба до власності керує всіма її вчинками. вона довго працювала в панів і наслідувала у них лиху та зарозумілість, навчилася зневажливо ставитися до нижчих за себе, підпорядковувати їх своєму впливу. але разом з тим вона хороша господиня, вміє добре куховарити. коли обродилася її невістка мотря, вона «припала коло свого онука, неначе коло своєї кайдашиха тішилася онуком, колихала його, » але через сварки і гризню невістка «не давала їй дитини й одганяла її од колиски. тільки вночі, тоді як мотря спала міцним сном, кайдашиха вставала до дитини, забавляла, як вона плакала, та годувала її молоком». так письменник-реаліст показав, що не все в образі кайдашихи було негативним. це вплив панщини та дрібної власності зробили її такою.  описав письменник і тогочасну молодь — дітей колишніх кріпаків: карпа і лавріна. сини кайдаша успадкували від батька працьовитість, турботу за свою сім'ю, а також інтереси дрібного власника. зовні брати схожі один на одного. але кожен із них — чітко окреслена індивідуальність.  старший син, карпо, був суворий і непривітний. був упертий, гордий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові: «в його була тільки пара волів, і як треба було спрягатися під плуг, він ніколи не просив волів у батька, а напитував ів між чужими людьми». на противагу карпові, лаврін був лагідної вдачі, чутливий до краси й ніжності, схильний до жартів і дотепів. він з іронією ставився до колотнечі в сім'ї, кепкував з мотрі. кайдашиха, вихваляючи сина, каже про нього: «мого лавріна, проше вас, хоч у пазуху сховай, а як іде селом, то дівчата аж перелази ламають».  коли брати одружуються, то гордий та впертий карпо бере багату дівчину мотрю, а веселий лаврін — убогу мелашку. мотря розумна, вродлива і чепурна жінка. а за характером вона « бриклива, і в неї й серце з перцем». вона любила працю. «діло ніби горіло в мотриних руках». ставши невісткою, вона довгий час змовчувала свекрусі на її докори. і лише тоді, як відчула себе наймичкою, а не господинею, її терпець увірвався: «я на батька не кричала ніколи, а в вас мусиш кричать, коли робиш на всю сім'ю сама». захищаючи себе, мотря поступово втрачає почуття міри, і згодом стає сварливою і жорстокою людиною, яка в сімейних суперечках не зупиняється ні перед чим.