Як Робін Гуд став розбійником?Дайте быстро ответ,

Було це давно, ще за Генріха II в Англії. В ті часи північ країни покривали великі заповідні ліси, в яких полювати міг тільки король, а всім іншим під страхом смерті заборонялося вбити бодай хоч єдиного оленя. Ці ліси охороняли королівські лісники, і головний лісничий у кожному лісі мав таку ж саму владу, як шериф в місті чи єпіскоп у абатстві.
Найбільші королівські заповідники – Шервудський та Бернесдейльський ліси. Протягом кількох років головним лісничим там був один чоловік, на ймення Х'ю Фітзу. Він мав тиху, лагідну дружину і маленького сина Роберта. Хлопчик народився 1160 року в місті Локслі, через те його часто й називали Роб з Локслі. Миловидий, з пружним і дебелим тільцем, Роб, як тільки міцно зіп'явся на ноги, одразу й понад усе вподобав блукати з батьком по лісі. А коли змужніла його рука, він навчився спритно стріляти з лука. Довгими зимовими вечорами Роб любив слухати батькові розповіді про хороброго Зеленого Віллі-розбійника, який не боявся королівських лісників і багато літ розгулював по заповідниках, стріляючи оленів та бенкетуючи з своїми друзями. Мати Роба походила з благородної родини і мріяла побачити сина знаменитістю при дворі короля або в абатстві.
У Роба було двоє друзів: Біллі Геймвелл, син батькового брата, і Маріан Фітцволтер, єдина дочка ірафа Хантінгдона. Роб вилазив на високе дерево у Шервудському лісі і білою хустинкою сповіщав Маріан, що він уже чекає на неї. В замок до дівчини Роб не ходив, бо їхні батьки ворогували. Поміж людьми ходили чутки, що нібито батько дівчини підступно прибрав собі до рук землі Робінового батька. Та Роб і Маріан аніскільки не зважали на ворожнечу своїх батьків.

1.С утра погода стояла дождливая , не было возможности гулять.

2. Все признаки заражения ты сам знаешь.

3. В глазах его был огонь ; он чувствовал лихорадку, озноб и жар попеременно

4. Я вас познакомлю с сестрою , она хорошо играет на фортепьяно.

5. Родителей он не знал ; от товарищей за свой странный, нелюдимый характер терпел он бесчеловечность и грубость.

6. Они уже подходили к дому ; вдруг старик оборотился и с нетерпением взглянул на Ордынова.

7. Где-то прогудела машина , несколько журавлей простужено протрубили в рассветную тишину.