Як Господь пiдтримував ізраільськiй народ, коли Мойсей виводив його черезпустелю з Єгипту

Впродовж сорока років Господь давав їм їжу, а їх одяг не зношувався. Їжа називалася манна.

Объяснение:

Греки — вчителі римлян. римські письменники, безперечно, є спадкоємцями грецьких. однак це не означає вторинності їхньої творчості, а відтак меншовартості. автори римської літератури поставили собі за завдання дати відповіді на запитання, що не прозвучали в еллінів. їхньою метою було перерости власних учителів.греків час мало цікавив, їх захоплювало дослідження предметів, занурення в їх сутність. римлян цікавить насамперед час і те, як змінюється одна й та сама річ під його впливом. над такими речами, як «внутрішній світ», «душа», «серце», давні греки почали замислюватись порівняно пізно і їх певною мірою стривожила масштабність цих досліджень. греки зрозуміли, що у внутрішньому світі людини розум часто не є керманичем, що існують безліч почуттів та станів, які визначають наші дії і керують життям. досліджувати та опановувати ці нестримні, суперечливі та змінні почуття випало на долю римлян. за правління першого імператора риму октавіана августа розпочалася «золота доба» римської літератури. саме в цей час було написано найвизначніші твори римської літератури. після припинення міжусобиць у римі було офіційно проголошено настання нового «золотого віку», який приніс із собою принцепс («перший серед рівних» — так дозволяв називати себе октавіан, уникаючи назви імператор). ті, хто пережив жах громадянської війни, щиро вірили у настання «золотої доби» й усіма силами прагнули її прославити.