План до повісті "Захар Беркут" !

1.Віщий сон.

2.Розбити їх - це наша мета.

3.Скромна,ніжна Мирослава.

4.Монголи у порожньому селі.

5.Почалася битва.

план частини номер |:

1.Весна 1241 року.

2.Тугар Вовк опис.

З.Чудова Дiвчина Мирослава.

4. Тухольськi пасе лиці.

5.Максим Беркут: усюди рiвний серед рiвних.

6.Солодкий щемiт серця.

план частини нрмер||:

1..Село Тухля чи запалена далина.

2.Гірський потік.

З. Сімкі береги.

4.Величезна гірська криївка.

план частини номер|||:

1.Знайомство с Захаром Беркутом.

2.Гарний лікар.

З.Головна вага свого старечого життя.

4.Громада.

5.Князiвські податки.

6.Боярин Тугар Вовк на громадi.

7.Розмова з Захаром.

8.Промова до сонця.

9.Митько Вояк.

10.Смерть і смертельна провина проти Бога і громади - боярина.

план частини номер IV:

1.Монгольска орда.

2.Розмова Тугара Вовка з Петом.

З.Опис Бурунди.

4.Гарний план.

план частини номер VI:

1.Гуло народу.

2.Промова Захара Беркута.

З.Розмова з Мирославою.

4.Хитрий план Максима.

5. Батьківське серце.

план частини номер VIII:

1.Монгольске військо у пасті.

2.Налякани монголи.

З.Що чув Бурунда?

план до частини номер IX:

1. Батько слідкує за сином.

2.Біла хустка.

З.Вимови і роздум Захара.

4.Відповідь і завада вбиття Максима.

5.Бурунда загинув.

6.Син живий.

7.Доля дітей.

8.Остання промова Захара Беркута.

Автор «неймовірних пригод івана сили» о. гавриш наполягає на тому, що цей твір — дитяча казка. але, як на мене, розповідь про івана силу — це пригод­ницька повість про видатну людину. прототипом образу івана сили стала реальна людина — іван фірцак (сценіч­не ім’я — кротон), якого на закарпатті знають усі. кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. глядачі десятків країн апло­дували атлетові, але, повернувшись на україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах. на жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але до­бре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. а те, що іван фірцак належить історії україни, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він прославляв нашу країну у світі. «неймовірні пригоди івана сили», попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. о. гав­риш відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої. іван сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. шукаючи долі в місті, іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, засту­пився за міху голого, вокального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. брякус за­боронив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тре­нував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чем­піона. загибель тренера вразила івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. чесний, відкритий, благородний, іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із най­складніших ситуацій. автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках за­вжди перемагає добро і благородство.