Як загинув Морозенко?​

В бою

Объяснение:

Організатор військових дій на півночі Поділля і на Волині, взаємодіяв з корпусом Максима Кривоноса. Керував козацькою кіннотою під Збаражем, де загинув у бою.

Цікаві факти про Морозенка

Походив з галицько-подільського шляхетського роду.

Козак Морозенко – народний герой. Саме він рототип героя української народної «Пісні про Морозенка».

Отримав найкращу освіту – навчався в університетах Кракова та Падуї (Італія).

Майбутній козак вільно володів польською, німецькою, французькою й латинською мовами.

Служив в елітному підрозділі крилатих гусар Речі Посполитої.

З 1638 року – полковник реєстрового козацького війська. Після початку повстання Б. Хмельницького перейшов на бік повстанців майже з усім своїм полком.

У 1645 і 1648-1649 році – полковник корсунський, був також полковим обозним Кропівненского полку.

Цого ім’я навіювало жах на польських солдатів та польську адміністрацію, а полковник Морозенко був легендою українського народу, його улюбленцем.

Організатор військових дій на півночі Поділля і на Волині, взаємодіяв з корпусом Максима Кривоноса.

Учасник битви під Пилявцями. Під час облоги Збаража командував усією козацькою кіннотою.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/kozak-morozenko-tsikavi-fakti

Объяснение:

Автор «неймовірних пригод івана сили» о. гавриш наполягає на тому, що цей твір — дитяча казка. але, як на мене, розповідь про івана силу — це пригод­ницька повість про видатну людину. прототипом образу івана сили стала реальна людина — іван фірцак (сценіч­не ім’я — кротон), якого на закарпатті знають усі. кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. глядачі десятків країн апло­дували атлетові, але, повернувшись на україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах. на жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але до­бре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. а те, що іван фірцак належить історії україни, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він прославляв нашу країну у світі. «неймовірні пригоди івана сили», попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. о. гав­риш відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої. іван сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. шукаючи долі в місті, іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, засту­пився за міху голого, вокального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. брякус за­боронив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тре­нував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чем­піона. загибель тренера вразила івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. чесний, відкритий, благородний, іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із най­складніших ситуацій. автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках за­вжди перемагає добро і благородство.