1Що таке історична пісня? 2У якому столітті виникли історичні пісні? 3Основні ознаки історичних пісень 4Який заклик звучить у пісні “Зажурилась Украина”? 5Провідний мотив пісні “Та, ой, як крикнув же козак Сірко”. 6Як загинув Морозенко? 7На що змусили вороги дивитися морозенка? 8Яку історичну подію описано в пісні “Максим козак Залізняк? 9Про якого з гетьманів йде мова у пісні “Чи не той то хміль”? 10Куди вирушив Сірко зі своїм військом? Додатково: Доведіть, що пісня “Чи не той то хміль” є історичною.​

1.Історична пісня — це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.

2.Справжнім поетичним літописом життя українців є історичні пісні. Вони виникли ще в XV столітті в часи боротьби проти турецько-татарської навали й побутували впродовж кількох наступних століть.

3.Історичні пісні належать до найкоштовніших перлин поезії українського народу. В них знайшли відображення всі перипетії вітчизняної історії, вони розкрили перед світом кращі риси характеру наших людей: їхню працьовитість, безмежну відданість батьківщині, волелюбність, мужність і стійкість у боротьбі проти соціального і національного гніту.

Серед усіх народних пісень історичні виділяються своєю сюжетністю, насиченістю розповідними елементами, хоч у них наявні ліричні відступи, інші художні засоби, що посилюють емоційний потенціал твору, забезпечують його краще сприйняття. Це було продовженням традицій народного епосу й лірики, започаткованих у добу Київської Русі.

4.в пісні «Зажурилась Україна» поряд із зображенням картини народних страждань звучить рішучий, сповнений ентузіазму заклик зібрати всі сили задля захисту рідної землі. Незважаючи на горе, спричинене війною, загальний настрій твору піднесений, пов’язаний з усвідомленням шляхетної і справедливої мети — звільнення батьківщини, мети, заради якої варто пожертвувати навіть власним життям.

Провідний мотив історичної пісні та ой як крикнув же та козак Сірко: бути гідним захисником рідної землі та своєї честі.

звеличення хоробрості, мужності та патріотичності українських воїнів та козака Сірка.

объяснение:

зворушливий образ наталки – головної героїні твору івана котляревського «наталка полтавка» – вже понад сто років хвилює серця людей декількох поколінь. чому образ наталки такий близький кожному? бо є втіленням найкращих рис української жінки, в якому гармонійно поєдналися зовнішня краса і краса внутрішня: добре серце і багатий духовний світ. наталка стала своєрідним ідеалом національного характеру, бо саме у цьому образі майстерно розкрита суть української душі.

вона проста дівчина. важке життя і убогість змусили її разом із матір’ю переїхати до села із полтави. проте вже за короткий час усі на селі знають наталку як добру, роботящу і чесну дівчину. слова виборного про те, що «золото – не дівка! …красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить», є тому підтвердженням. змальовані риси, які властиві українським жінкам у ставленні до праці, до народних традицій, сімейних цінностей.

якою є наталка, ми довідуємося не тільки із відгуків про неї односельців, бачимо з її вчинків, а також – з її слів. так, про себе вона співає:

небагата я і проста, но чесного роду,

не стижуся прясти, шити і носити воду.

любов до пісні і чарівний голос – це особливість української жінки. наталка постійно перебуває у полоні пісні, кожна з яких розкриває її настрій та внутрішній світ. її роздуми про життя, враження і душевні переживання виливаються у цих ліричних та мелодійних піснях: «ой я дівчина полтавка», «видно шляхи полтавськії…», «віють вітри…», «ой мати, мати! серце не вважає», «чого вода каламутна» та багато інших. їх співають і донині.

наталка скромна і щира. знає, що красива, проте зовсім не хизується цим, а навпаки про себе говорить, що «проста, некрасива, з щирим серцем, не спесива». показово, що, за словами возного, «всі матері приміром ставлять її своїм дочкам».

говорять, що мова – душа народу. мова дівчини бере свої витоки із самобутніх народних джерел, а тому збагачена влучними народними прислів’ями та приказками. наталка розумна і дотепна. про своє життя говорить, що «живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не », а про свою бідність, що «хто живе чесно і гордується своїми, тому й кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої», про нерівні шлюби, що «знайся кінь з конем, а віл з волом», підкреслюючи, що все її багатство – це добре ім’я. дівчина має почуття власної гідності і прекрасно розуміє, що « у пана така жінка буде гірше наймички… буде кріпачкою».

родина для наталки найвища цінність і святість. на її переконання, люди одружуються, щоб «завести хазяйство і сімейство; жити люб’язно і дружно; бути вірними до смерті і одно другому».

бачимо, що наталка є люблячою дочкою. вона піклується про матір, поважає і шанобливо ставиться до неї. ніжно любить свою матір і готова слухатись навіть тоді, коли терпилиха намагається примусити її вийти заміж за возного, багатого пана: «мамо! все для тебе стерплю…». вона готова на самопожертву заради спокою матері. «добра дитина», – каже про неї терпилиха.

важливим є те, що наталка здатна на сміливі і рішучі дії. так, коли, нарешті, повернувся петро, їй, за її власними словами, краще буде у ворсклу кинутися, ніж стати жінкою нелюба. ми чуємо й від миколи, побратима петра, захоплення наталкою: «от дівка, що і на краю пропасті не тільки не здригнулась, а і другого піддержує». впевненість і переконливість наталки у своїй правоті змушують возного, врешті-решт, відмовитися від неї. справжнє кохання перемагає.

таким чином, в образі наталки втілені найкращі риси української жінки: працьовитість, щирість, скромність, доброта, чесність, вірність, любов до рідних, а також рішучість і наполегливість у боротьбі за власне щастя. тому цей образ і донині близький кожному.