найти сравнения,гиперболы,повторы,слова с уменьшительно ласкательными суффиксами в былине Илья Муромец и Соловей разбойник люди кто знает ​

Відповідь:

Повтори на і плавного, урочистого, повільного звучання:

Під город, під Чернігів під’їжджав.

Під городом, під Черніговом,

Не ворон чорний небо укриває

Не туман налягає,

Стоїть сила-силенная…

Сталі епітети — «ворон чорний», «сонце красне», «місяць ясний», «Русь свя­та», «мурзи погані» — налаштовують слухача на певне сприйняття героя, події, створюють настрій. Велику роль у створенні образа головного героя відіграють епітети: Ілля Муромець — «добрий молодець», його називають «старим (отже, до­свідченим) козаком», князь звертається до Іллі: «Добрий молодче».

Для створення образу билинного богатиря використовується гіпербола. На­приклад, Ілля

Одною рукою коня тримає,

Другою рукою дуба рве.

Дуби рве самі коренистії

Та мости мостить,

Шлях укладає та все прямоїжджий.

Уповільнює оповідь, робить її урочистою використання звертань:

Невже ж ти, коню мій богатирський,

По темних лісах зо мною не їжджав…

Особливого звучання билині надають зачин і кінцівка:

Гей, у славному та у городі у Муромлі,

Та у тому селі та Карачарові

Гей, то не старий дуб к землі нагинається,

Ой то добрий молодець Ілля Муромець

Батьку-матері уклоняється…

Тут-то славному козаку Іллі Муромцю

Славу співаютя

По всім землям,

По всім ордам,

Однині і довіка,

А вам на многі літа!

Названі ознаки билини свідчать про своєрідність цього давнього епічного жан­ру, який існує декілька століть. Сам час його відшліфовував, визначав традиційні художні засоби, зробив його незабутнім. Читаючи билину, можна в уяві порину­ти в минуле, торкнутися джерел нашої літератури, почути голоси наших предків.

  в использовании эпитетов карамзин идёт преимущественно двумя путями. один ряд эпитетов должен оценить внутреннюю, «психологическую» сторону предмета, они характерное явление в системе изобразительных средств писателей-сентименталистов. в повести встречаются «вершины нежных гор», «любезный призрак», «сладкие грёзы», у боярина матвея «чистая рука и чистое сердце», наталья становится «пасмурнее». любопытно, что карамзин одни и те же эпитеты прилагает к различным предметам и понятиям: «жестокий! (думала она). жестокий! » – этот эпитет относится к алексею, а несколько строчек спустя карамзин называет мороз «жестоким».  другим рядом эпитетов карамзин пользуется для того, чтобы оживить создаваемые им предметы, картины, воздействовать на зрительное восприятие читателя, «заставить заблистать, загореться, засиять описываемые им предметы. так создаётся им декоративная живопись.  кроме эпитетов указанных видов, у карамзина можно отметить ещё одну разновидность эпитетов, которая встречается значительно реже. через этот «ряд» эпитетов карамзин передаёт впечатления, воспринимаемые как бы со слуховой стороны, когда какое-либо качество по производимой им экспрессии может быть приравнено к понятиям, воспринимаемым на слух. «луна спустилась …, и серебряным кольцом брякнули в боярские ворота.»; здесь отчётливо слышится звон серебра, – в этом и заключается основная функция эпитета «серебряный», а не в указании, из какого материала было сделано кольцо