Пафос та настрій пісні "Та ой, як крикнув козак Сірко" ​

Уповісті івана франка «захар беркут» розповідається про давні подіі, коли народ тухольщини боронив свою землю від монголо-татарської навали.  з дійових осіб повісті мені найбільш сподобається молодший син захара беркута максим. мужній, відважний, сміливий, гордий юнак не може не сподобатися. він - справжній патріот своєї землі. коли монголо-татари прийшли на його землю, максим серед перших встав на її захист.     коли поранений максим потрапив у полон, він вважає, що полон гірший за смерть. «життя в неволі нічого не варте, краще смерть», - каже він. коли боярин тугар вовк пропонує максимові волю за вихід монголів з котловини, що перетворилася для них на пастку, максим гордо відмовляється, бо не хоче купувати собі життя за таку ціну і вважає за краще загинути. він залишається патріотом своєї землі, всого народу і не заплямовує своєї честі.  коли мирослава, кохана максима, пропонує йому вибратися з табору, переодягнувшись у її одяг, максим теж відмовляється, бро не хоче ризикувати її життям. цим він показує, яка він благородна людина.   максим мені дуже подобається, бо навіть у вкрай тяжких умовах зміг зберегти в собі найкращі людські риси: сміливість, благородство, любов до рідної землі.