Як радіонукліди впливають на живі організми​

Объяснение

Експериментально доведено, що під впливом радіонуклідів відбуваються патологічні зміни в серці, нирках, печінки, ендокринної, репродуктивної, нервової, кровотворної та імунної системи. Давайте пройдемося по цих моментів більш докладно:

Серцево-судинна система. Функціональні зміни головним чином пов’язані з блокадами різних відділів і пошкодженням міокарда. Слід зазначити, що вплив природних радіонуклідів може проявлятися навіть у дошкільному віці. По мірі збільшення накопиченого кількості сполук в організмі людини ситуація буде погіршуватися. Не слід забувати про шкідливий вплив на серцевий м’яз опосередковано і безпосередньо (як результат пошкодження вегетативної нервової та ендокринної систем).

Нирки. Вплив радіонуклідів неминуче веде до загибелі канальців і клубочків. А це обертається зниженням ниркової фільтрації. В такому випадку, в крові зростає вміст продуктів білкового обміну (сечовина і креатинін). Основні радіонукліди, під впливом яких це відбувається – це ізотопи цезію.

Печінка. Накопичення цезію в ній сприяє виникненню цирозу і гепатозу.

Дивіться також:  Іномарки в СРСР: фото моделей

У цілому порушення роботи ендокринної системи, нирок і печінки змінює метаболічні процеси. Це впливає на біохімічну картину крові. І все з-за радіонуклідів.

Особливості впливу

Особливістю є комплексність впливу:

Імунна система. Вплив радіонуклідів веде до зниження функціональної активності компетентних клітин. З-за цього зростає масштаб інфекційних і паразитарних захворювань.

Кровотворна система. При накопиченні істотних доз знижується рівень еритроцитів у крові, а також починаються масштабні порушення в процесі утворення кров’яних тілець.

Щитовидна залоза. Порушується процес вироблення гормонів. Основний удар радіонукліди з цього органу наносять в перші дні, хоча і подальший ефект скидати з рахунків не варто.

Патології репродуктивної системи. У першу чергу це відноситься до жінок. Їх виникнення пов’язане з дією радіонуклідів на щитовидну залозу. Виникає дисбаланс між естрогеном і прогестероном, зростає кількість кортизолу і ще ряд ускладнень.

размножение — присущее всем живым организмам свойство воспроизведения себе подобных, обеспечивающее непрерывность и преемственность жизни.  

для организмов, клеточным строением, в основе всех форм размножения лежит деление клетки.  

разные способы размножения подразделяются на три основных типа: бесполое, вегетативное и половое.  

1.бесполое размножение  

бесполое размножение — форма размножения, не связанная с обменом генетической информацией между особями — половым процессом.  

бесполое размножение является древнейшим и самым простым способом размножения и широко распространено у одноклеточных организмов (бактерии, сине-зелёные водоросли, хлореллы, амёбы, инфузории) . этот способ имеет свои преимущества: в нём отсутствует необходимость поиска партнёра, а полезные наследственные изменения сохраняются практически навсегда. однако при таком способе размножения изменчивость, необходимая для естественного отбора, достигается только за счёт случайных мутаций и потому осуществляется медленно. тем не менее, следует отметить, что способность вида к бесполому размножению не исключает способности к половому процессу, но тогда эти события разнесены во времени.  

наиболее распространённый способ размножения одноклеточных организмов — деление на две части, с образованием двух отдельных особей.  

среди многоклеточных организмов способностью к бесполому размножению практически все растения и грибы — исключением является, например, вельвичия. бесполое размножение этих организмов происходит вегетативным способом или спорами.  

среди животных способность к бесполому размножению чаще встречается у низших форм, но отсутствует у более развитых. единственный способ бесполого размножения у животных — вегетативный.  

широко распространено ошибочное мнение, что особи, образовавшиеся в результате бесполого размножения, всегда генетически идентичны родительскому организму (если не брать в расчёт мутации) . наиболее яркий контрпример — размножение спорами у растений, так как при спорообразовании происходит редукционное деление клеток, в результате чего в спорах содержится лишь половина генетической информации, имеющейся в клетках спорофита.  

2. половое размножение  

половое размножение сопряжено с половым процессом (слиянием клеток) , а также, в каноническом случае, с фактом существования двух взаимодополняющих половых категорий (организмов мужского пола и организмов женского пола) .  

при половом размножении происходит образование гамет, или половых клеток. эти клетки гаплоидным (одинарным) набором хромосом. животным свойствен двойной набор хромосом в обычных (соматических) клетках, поэтому гаметообразование у животных происходит в процессе мейоза. у многих водорослей и всех высших растений гаметы развиваются в гаметофите, уже одинарным набором хромосом, и получаются простым митотическим делением.  

по сходству-различию возникающих гамет между собой выделяют несколько типов гаметообразования:  

изогамия — гаметы одинакового размера и строения, со жгутиками  

анизогамия — гаметы различного размера, но сходного строения, со жгутиками  

оогамия — гаметы различного размера и строения. мелкие, имеющие жгутики мужские гаметы, называются , а крупные, не имеющие жгутиков женские гаметы — яйцеклетками.  

при слиянии двух гамет (в случае оогамии обязательно слияние разнотипных гамет) образуется зигота, теперь диплоидным (двойным) набором хромосом. из зиготы развивается дочерний организм, клетки которого содержат генетическую информацию от обеих родительских особей.